Михайлов-Стоян Костянтин Іванович

Походить з багатодітної родини вихідців із Болгарії. Виховувався в Південнослов'янському (болгарському) пансіоні (Миколаїв).

Закінчив Петербурзьку консерваторію 1882 року (клас Василя Самуся).

У 1882—1884 роках працював у трупі Марка Кропивницького, Михайло Старицького зокрема, в Ростові-на-Дону, Київському — 1891—1892, та Одеському оперних театрах.

В 1888—1890 та 1897—1898 — соліст Большого театру, виступав в Саратові — у опереті, Казані.

Протягом 1890—1893 років виступав в «Товаристві оперних артистів» Іларіона Прянишникова в Москві та Києві.

На початку 1890-х вдосконалював свою майстерність в Мілані — у Мартіна Петца та Гваданіні.

1897 року заснував оперне товариство, з котрим виступав у Вітебську, Керчі, Смоленську.

Виступав з гастролями — 1899 в Болгарії, 1900 — Саратові й Казані, 1903 — Ризі.

З 1907 року жив у Князівстві Болгарія. 1908 — один із засновників Болгарського оперного товариства в Софії.

Здійснював педагогічну роботу у Вільні, в Ростові-на-Дону був директором музичного училища.

Писав музикознавчі роботи, серед них:

• «По въпроса за основаването на българска народна опера», Софія, 1907;
• «Сповідь тенора», 2 томи, Москва, 1895—1896,
• «Глінка і Пушкін в „Руслані й Людмилі“», Санкт-Петербург, 1905,
• «Закони вокальності», Москва, 1912.

В характерних партіях виступав у комічному амплуа.

Між його партнерів по виступах — Єлизвета Азерська, Олександр Антоновський, Степан Власов, Василь Грицай, Марія Дейша-Сіоницька, Маргарита Ейхенвальд, Алевтина Пасхалова, Леонід Собінов, Йоаким Тартаков, Степан Трезвинський, Василь Тютюнник, Павло Хохлов.

Виступав під керівництвом, зокрема, Ульріха Авранека, Йосипа Прибіка.

Серед виконаних партій —

• Андрій, «Запорожець за Дунаєм» Гулака-Артемовського, перший виконавець на українській сцені, 1884;
• Володимир Ігоревич, «Князь Ігор» Бородіна, 1891, Київ,
• Левко, «Травнева ніч» Римського-Корсакова, 1892,
• Єрошка, «Князь Ігор» Бородіна, Москва, 1898,
• Ражамес, «Аїда» Верді,
• Герцог, «Ріголетто» Верді,
• Манріко, «Трубадур» Верді,
• Тангейзер, «Тангейзер» Вагнера,
• Альфред, «Травіата» Верді,
• Манріко — «Трубадур», Джузеппе Верді,
• Баян, «Руслан і Людмила» Глинки,
• Фауст, «Фауст» Гуно,
• Князь — «Русалка» Даргомижського,
• Беппо, Каніо, «Паяци» Леонкавалло,
• Петро — «Наталка Полтавка» Лисенка,
• Турідду, «Сільська честь» Масканьї,
• Рембо, «Роберт-диявол» Мейєрбера,
• Йонтек, «Галька» Монюшка,
• Таміно, «Чарівна флейта» Моцарта,
• Мисаїл, «Борис Годунов» Мусоргського,
• Дефорж, «Дубровський» Едуарда Направника,
• граф Альмавіва, «Севільський цирульник», Россіні,
• Синодал, «Демон» Рубінштейна,
• Вася, «Вража сила» Сєрова,
• Княжой дурак, «Рогнеда» Сєрова,
• Вагоа, «Юдита» Сєрова,
• Герман — Винова краля Чайковського,
• Ленський, Тріке, «Євгеній Онєгін» Чайковського,
• Паїсій, «Чародійка» Чайковського,
• шкільний вчитель, «Черевички» Чайковського.

• УРЕ
• Михайлов-Стоян (рос.)^{[недоступне посилання з вересня 2019]}
• ВРЕ (рос.)
• Прибужжя
• Михайлов-Стоян Костянтин Іванович (рос.)^{[недоступне посилання з липня 2019]}

• Михайлов-Стоян Костянтин Іванович // Українська музична енциклопедія. Т. 3: [Л – М] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2011. — С. 398.