Великоцьк

Велико́цьк село в Україні, у Міловському районі Луганської області. Населення становить 1492 осіб. Орган місцевого самоврядування Великоцька сільська рада.

село Великоцьк
Країна  Україна
Область Луганська область
Район/міськрада Міловський
Рада Великоцька сільська рада
Код КАТОТТГ UA44140070050037822
Основні дані
Засноване 1600
Населення 1492
Площа 11,14 км²
Густота населення 133,93 осіб/км²
Поштовий індекс 92505
Телефонний код +380 6465
Географічні дані
Географічні координати 49°20′49″ пн. ш. 40°02′31″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
94 м
Водойми річки: Мілова, Черепаха
Місцева влада
Адреса ради 92505, с. Великоцьк, вул. Міловська, 15
Карта
Великоцьк
Великоцьк
Мапа

Географія

У селі річка Черепаха впадає у Мілову.

Історія

Автобусна зупинка у Великоцьку
Захід сонця в Стрільцівському степу поблизу села Великоцьк

За даними на 1864 рік у казенній слободі Великоцькій Старобільського повіту Харківської губернії мешкало 2045 осіб (1013 чоловічої статі та 1032 — жіночої), налічувалось 228 дворових господарства, існувала православна церква[1].

Станом на 1885 рік у колишній державній слободі Стрільцівська волості, мешкало 2256 осіб налічувалось 365 дворових господарств, існували православна церква, школа, поштова станція й 3 лавки, відбувалось відбувався щорічний ярмарок[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 3296 осіб (1629 чоловічої статі та 1667 — жіночої), з яких 3289 — православної віри[3].

За даними на 1914 рік у слободі проживало 4812 мешканців[4].

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, вчиненого урядом СССР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв у Березово-Ярській сільській раді — 395 людей[5].

Населення

За даними перепису 2001 року населення села становило 1492 особи, з них 88,67 % зазначили рідною мову українську, 9,79 % російську, а 1,54 % — іншу[6].

Відомі уродженці

Також

Посилання

Примітки

  1. рос. дореф. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 3014)
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  3. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-252)
  4. рос. дореф. Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.
  5. Мартиролог. Луганська, ст. 173—182
  6. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.