Великі князі владимирські
Список верховних князів Володимиро-Суздальщини. Охоплює період з відокремлення Ростово-Суздальського князівства від Києва близько 1113 до моменту поглинання Великого князівства Володимирського князівством Московським до 1389.
За заповітом Ярослава Мудрого Ростов разом із іншими містами Володимиро-Суздальщини став володінням його сина, Всеволода Ярославича, куди той посилав намісників. Відокремлення князівства відбулося під час правління Юрія Долгорукого.
У 1125 столиця князівства перенесена в Суздаль, а в 1155 — у Владимир. | ||||
Князі Ростово-Суздальські | ||||
Ім'я | Портрет | Роки життя | Роки правління | Інші столи |
---|---|---|---|---|
Юрій Володимирович Долгорукий | ? — 1157 | 1113 — 1157 | Великий князь Київський, 1149 — 1151 | |
Андрій Юрійович Боголюбський | прибл.1111 — 1174 | 1157 — 1174 | ||
У 1169 Андрій Боголюбський захопив і розорив "мати міст руських" - Київ - і був визнаний великим князем, але при цьому не відмовився від своїх володінь заради заняття київського столу, як відбувалося раніше. З цього часу Володимиро-Суздальщина з центром у Володимирі отримує великокняжий статус і стає серйозним противником руським землям. Після монгольської навали володимирські князі Ярослав Всеволодович (1243) і його син Олександр Невський (1249) за свою покору і прислужування були визнані в Орді головними васалами на Русі. З початку XIV століття володимирські великі князі стали використовувати в своєму великокняжому титулі вкрадену приставку «всія Русі». |
Великі князі Володимирські | ||||
Ім'я | Портрет | Роки життя | Роки правління | Інші столи |
---|---|---|---|---|
Ярополк Ростиславич | ? — після 1196 | 1174 — 1175 | ||
Михалко Юрійович | ? — 1176 | 1175 — 1176 | ||
Всеволод Юрійович Велике Гніздо | 1154 — 1212 | 1176 — 1212 | Великий князь Київський, 1173 | |
Юрій Всеволодович | 1188 — 1238 | 1212 — 1216 | ||
Костянтин Всеволодович | 1186 — 1218 | 1216 — 1218 | кн. Новгородський, 1205 — 1207 | |
Юрій Всеволодович (повторно) | 1218 — 1238 | |||
Ярослав Всеволодович | 1191 — 1246 | 1238 — 1246 | кн. Переяславський, 1201 — 1206 кн. Рязанський, 1208 кн. Новгородський, 1215 — 1216 | |
Святослав Всеволодович | 1196 — 1252 | 1246 — 1248 | кн. Новгородський, 1200 — 1205 | |
Михайло Ярославович Хоробрит | можл.1229 — 1248 | 1248 | ||
Андрій Ярославич | прибл.1222 — 1264 | 1248 — 1252 | ||
Олександр Ярославич Невський | 1221 — 1263 | 1252 — 1263 | кн. Новгородський, 1236 — 1240 кн. Новгородський, 1241 — 1252 | |
Олександр Невський був останнім князем, що княжив безпосередньо у Володимирі. Після його смерті Володимиро-Суздальщина розпалася на півтора десятка князівств. Територію власне Великого князівства Володимирського отримував в Орді за васальну залежність по ярлику один з удільних князів, який здійснював у Володимирі обряд інтронізації, але залишався жити в родовому князівстві. Оскільки територія Великого князівства Володимирського залишалася достатньо великою, її володар отримував не лише формальне верховенство, а й реальну перевагу сил над іншими князями. |
Ярослав Ярославович Тверський | 1230 — 1271 | 1263 — 1271 | кн. Тверський, 1247 — 1271 кн. Новгородський, 1255 — 1256 | |
Василь Ярославич Костромський | 1241 — 1276 | 1272 — 1276 | кн. Костромський, 1247 — 1276 | |
Дмитро Олександрович Переяславський | 1250 — 1294 | 1276 — 1281 | кн. Переяславль-Залеський, 1263 — 1294 кн. Новгородський, 1260 — 1263 | |
Андрій Олександрович Городецький | прибл.1255 — 1304 | 1281 — 1283 | кн. Городецький, 1264 — 1276 кн. Костромський, 1276 — 1293 | |
Дмитро Олександрович Переяславський (повторно) | 1283 — 1294 | |||
Андрій Олександрович Городецький (повторно) | 1294 — 1304 | |||
Михайло Ярославович Тверський | 1271 — 1318 | 1304 — 1318 | кн. Тверський, 1282/1286 — 1318 | |
Юрій Данилович Московський | 1281 — 1325 | 1319 — 1322 | кн. Московський, 1303 — 1325 | |
Дмитро Михайлович Грізні Очи Тверський | 1299 — 1326 | 1322 — 1326 | кн. Тверський, 1318 — 1326 | |
Олександр Михайлович Тверський | 1301 — 1339 | 1326 — 1327 | кн. Новгородський, 1325 — 1327 | |
Олександр Васильович Суздальський | ? — 1331 | 1328 — 1331 | кн. Суздальський, 1309 — 1331 | |
Іван Данилович Калита Московський | 1288 — 1340 | 1331 — 1340 | кн. Московський, 1325 — 1340 | |
Симеон Іванович Гордий Московський | 1317 — 1353 | 1340 — 1353 | кн. Московський, 1340 — 1353 | |
Іван Іванович Червоний Московський | 1326 — 1359 | 1353 — 1359 | кн. Московський, 1353 — 1359 | |
Дмитро Костянтинович Нижньогородський-Суздальський | 1322 — 1383 | 1360 — 1363 | кн. Суздальський, 1355 — 1365 | |
Дмитро Іванович Донський Московський | 1350 — 1389 | 1363 — 1389 | кн. Московський, 1359 — 1389 | |
У 1389 за заповітом Дмитра Донського його син Василь Дмитрович прийняв велике князювання як «свою отчину». З цього часу князівства Володимирське та Московське невіддільні один від одного. Далі див. Великі князі Московські |
Див. також
- Правителі Русі
- Правителі Росії
- Володимиро-Суздальське князівство