Величко Петро Васильович

Професійні навики здобув працюючи до 1917 року помічником єпархіальнихм архітекторів Володимира Нємкіна і Володимира Покровського. Автор низки громадських споруд і житлових будинків у формах неоренесансу і модерну, серед них:

Будинок на вулиці Чернишевській № 4.

Особняк Петра Величка.

• Приватна гімназія на вулиці Чернишевській № 79 (1914, співавтор В. Покровський);,
• Музей старожитностей і єпархіальна бібліотека на вулиці Каплуновській № 4 (1912, співавтор В. Покровський),
• Власний особняк на Юріївському провулку № 11 (1909—1910);
• Особняк на Юріївському провулку № 8 (1911);
• Особняк на вулиці Артема № 44 (1912).

• Величко Петро Васильович // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 108—109. — ISBN 5-88500-042-5.;
• Романов П. І. Величко Петро Васильович // Мистецтво України: енциклопедія: у 5 томах. / редколегія: А. В. Кудрицький (відп. ред.) [та ін.]. — Київ: «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1995, Том 1 : А-В . — 1995, сторінка 300;
• Тимофієнко В. І. Величко Петро Васильович // Зодчі України кінця XVIII — початку XX століть. Біографічний довідник. Київ: НДІТІАМ, 1999. — 477 с. ISBN 966-7452-16-6;
• Тимофієнко В. І. Величко Петро Васильович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2020. — ISBN 944-02-3354-X.