Покровський Володимир Миколайович

Володи́мир Микола́йович Покро́вський (* 1864, Кам'янець-Подільський — † 1924) — український архітектор.

Покровський Володимир Миколайович
Народження 1863
Смерть 1924
Поховання 13-е міське кладовище
Країна
(підданство)		  Російська імперія
 Українська СРР
Навчання Петербурзька академія мистецтв
Діяльність архітектор, викладач університету
Праця в містах Харків, Варшава, Москва і Київ
Архітектурний стиль модерн і еклектика (архітектура)d
Найважливіші споруди Будинок з химерами і Трьохсвятительський храм
Вчене звання Prof.d
Заклад НТУ «ХПІ» і Харківський художній інститут
 Покровський Володимир Миколайович у Вікісховищі

Біографічні відомості

1888 року із золотою медаллю закінчив Академію мистецтв у Санкт-Петербурзі. Після цього Покровського призначили на службу до Варшави. Після недовгого перебування у Варшаві та Москві переїхав у 1907 р. до Харкова, де замінив на посту єпархіального архітектора В. Х. Нємкіна, що захворів і невдовзі помер.

Після 1917 року служив разом з академіком О. М. Бекетовим у Споживчому товаристві Півдня Росії.

Восени 1919 року читав лекції («Основи кам'яної конструкції») на Вільному факультеті мистецтв (головою якого був професор Ф. Шміт).

Викладав. За участі Покровського було відкрито архітектурний факультет Харківського художнього інституту, професором якого він був обраний. З 1917 р. і до своєї смерті також був викладачем Харківського Технологічного інституту.

В. М. Покровський помер у 1924 р., похований у Харкові на 13-му міському кладовищі. Його могила є історичною пам'яткою Харкова.

Творчість

За проєктами Покровського зведено низку цікавих будівель Харкова, зокрема — будинок Історичного музею (передано нині монастирю). Окрім цього, за його проєктами було побудовано храми в багатьох населених пунктах Харківської губернії, зокрема Вознесенську церкву в селі Борщівка в 1913 році.

Суспільні споруди

1889–Магазин Жирардовської мануфактури (нині частина Покровського монастиря), вул. Університетська, 10, охоронний  № 433. Реконструкція з В. Х. Нємкіним.

1912 — Готель, вул. Різдвяна, 7, охоронний  № 379

1912 — Єпархіальний музей старожитностей (нині Радіоастрономічний інститут НАН України), вул. Мистецтв, 4, охоронний  № 129

1914 — Приватна жіноча гімназія або Будинок з химерами (нині Навчальний корпус академії мистецтв), вул. Чернишевська, 79, охоронний  № 124

Житлові будинки

1911—1913 — Житлові будинки, вул. Спартака, 8/1, 8/2, охоронний  № 466. Співавтор Л. Р. Леневич.

1913 — Житловий будинок, вул. Конторська, 7, охоронний  № 295

1913 — Житловий будинок (нині Банк), вул. Чернишевська, 66, охоронний  № 115

  • Магазин (1889) вул. Університетська, 10
  • Готель (1912) вул. Різдвяна, 7
  • Єпархіальний музей старожитностей (1912) вул. Мистецтв, 4
  • Будинок з химерами (1914) вул. Чернишевська, 79
  • Житловий будинок (1913) вул. Чернишевська, 66

Церкви

1912 — Церква Казанської ікони Божої Матері (Серафімівська), вул. Курилівська, 78, охоронний № 365. Проєкт В. Х. Нємкіна.

1914 — Трьохсвятительська Церква, вул. Гольдбергівська, 101, охоронний № 343. Проєкт М. І. Ловцова

  • Церква Казанської ікони Божої матері (1912)
  • Трьохсвятительська церква (1914) вул. Гольберівська, 101

Література
  • А. Ю. Лейбфрейд. Владимир Николаевич Покровский // газета «Круг» (Харьков). — 1995. — № 3.
  • Л. Е. Розвадовский. Архитектор Владимир Николаевич Покровский (1864—1924) // журнал «Ватерпас» (Харьков). — 1995. — № 1 (сс. 42—45), № 2 (сс. 37—39).
  • Жемчужина архитектуры Харькова // Новый день

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.