Вулиця Алчевських (Харків)

Вулиця виникла в середині ХІХ століття і спочатку називалася Старокладовищенською (1869), а потім просто Кладовищенською, оскільки вела до міського цвинтаря. Перейменована 2 липня 1892 р. у Єпархіальну, оскільки у 1854 р. на території нинішнього студмістечка «Гігант» було відкрите Жіноче єпархіальне училище. 21 жовтня 1922 р. — вулиця перейменована на Артемівську, а з 3 листопада 1922 р. вулиці було присвоєне ім'я радянського державного та партійного діяча Артема (Сергєєв Федір Андрійович; 1883—1921; у будинку, що знаходиться на початку вулиці, де зараз розташоване 2-е відділення зв'язку (тепер — вул. Чернишевська, 28/11), Артем у 1905 р. організував більшовицьку групу «Вперед»). У роки німецької окупації (1942—1943) відповідно до рішення Міськуправи від 7 вересня 1942 р. називалася Єпархіальна. Після визволення міста радянськими військами у 1943 р. знову стала вулицею Артема. 20 листопада 2015 р. згідно із законом про декомунізацію вулиця отримала ім'я родини Алчевських.[2][1]

Сім'я Алчевських — родина з представників інтелігенції, просвітників, діячів культури та меценатів. Серед них: О. К. Алчевський, його дружина Х. Д. Алчевська, їхні діти Дмитро, Григорій, Ганна, Микола, Іван, Христина.

Будинок № 6 («Червоний банківець»)

Будинок № 31

Будинок № 47. Особняк кінця XX ст.

• Буд. № 6 — Пам'ятка архітектури Харкова, 5-поверховий секційний житловий будинок «Червоний банківець». Побудований у 1928 р. за проектом архітектора В. А. Естровича. Призначався для співробітників Держбанку.[3] Фасад виполнений у стилі модерн з використанням елементів українського бароко [4] У цьому будинку з 1971 по 1990 рр. жив видатний фізик Б. І. Вєркін.
• Буд. № 16 — Генеральне Консульство Республiки Польща у Харкoвi[5]
• Буд. № 30 — Головний офіс Мегабанку.
• Буд. № 31 — Приватний особняк, побудований у 1912 р. за проектом арх. В. В. Величка і Ф. А. Кондратьєва. Сучасного вигляду будинок придбав після реконструкції флігеля старої садиби, підчас якої було відтворено вигляд будівлі початку XIX століття. Фасад прикрашений лепними деталями у стилі московського ампіру. Фігури левів, що лежали на пілонах воріт, було втрачено.[6] В минулому Книжкова палата УРСР ім. Івана Федорова (до 1990 р.) Особняк був надбудований. Нині в ньому знаходиться банк.
• Буд. № 32 — Міський психоневрологічний диспансер № 3.[7] Пам. арх. поч. XX століття, арх. невідомий. Колишній житловий будинок.
• Буд. № 49 — Київський відділ поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області.[8]

• Буд. № 10 — Інститут проблем ендокринної патології ім. В. Я. Данилевського НАМН України. Побудований у 1929 р. за проектом В. А. Естровича.
• Буд. № 29 — Харківський національний педагогічний університет імені Григорія Сковороди. Пам. арх., колишній Селянський поземельний банк, побудований у 1914 р. за проектом арх. О. Г. Молокіна. Чотириповерхова будівля побудована в стилі модерн з використанням елементів готики. До асиметричного фасаду прибудовано з південної сторони крило, витримане в загальному стилі будинку (проєкт того ж автора).[4]
• Буд. № 43 — Харківська обласна бібліотека для дітей.[9]
• Буд. № 44 — Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка. Пам. арх., колишній Комерційний інститут, споруджений у 1914—1916 рр. за проектом архІтектора О. М. Бекетова.Триповерховий будинок споруджено з використанням композиційних прийомів класицизму. У будівлі збереглися елементи первісного оформлення парадних приміщень, зокрема, розписи на античні теми (художник І. І. Загоскін) у холі 3-го поверху.[10]
• Буд. № 55 — Середня школа № 36.

За перехрестям з вул. Олеся Гончара починається територія Національного університету цивільного захисту України (адреса університету — вул. Чернишевська, 94). З правого боку вул. Алчевських розташована навчальна пожежно-рятувальна частина з тренувальними будівлями і майданчиками.

Центральна алея Молодіжного парку

Перед фасадом університету сільського господарства ім. Петра Василенка розташований сквер, в якому раніше стояв пам'ятник Артему. В ніч на 24 вересня 2014 р. пам'ятник був зруйнований невідомими особами.[11] Відновлювати його не стали.

З правого боку вул. Алчевських розташований Молодіжний парк. Він розпланований на території колишнього Івано-Усікновенського кладовища, там і досі стоїть Храм усікновення глави Іоана Предтечі, збереглись могили відомих харків'ян. У парку також розташований спортивний комплекс «Політехнік» (ХПІ).

В кінці вул. Алчевських, перед вул. Весніна є невеликий сквер Партизанської слави, у якому встановлено стелу «Підпільникам і партизанам Харківщини». Ск. Д. Г. Сова, Я. І. Жуковська, арх. Е. Ю. Черкасов, А. О. Максименко, 1978 р.

На вулиці Алчевських встановлені пам'ятні дошки архітектору Естровичу В.А[12], академіку Вєркіну Б. І.[13] (будинок 6), на честь Міністерства освіти України та перших міністрів освіти[14] (будинок 29), заслуженому майстру спорту, волейболісту Пояркову Ю. М. (будинок 29), конструктору танків, інженеру та співробітнику Харківського автомобільно-дорожного інституту Абросимову Констянтину Пилиповичу[15] (будинок 37), Нобелевському лауреатові Кузнецю С. А. (будинок 44), Олімпійській чемпіонці Гороховській М. К. (будинок 43), протоієрею Буткевичу Т. І. на фасаді храму Усікновення глави Іоана Предтечі[16] (будинок 50А).

• Улицы и площади Харькова. Историко-информационный справочник
• А. Лейбфрейд, В. Реусов, А. Тиц. Харьков: Архитектура, памятники, новостройки. Путеводитель
• Н. Т. Дьяченко. Улицы и площади Харькова
• Евгений Боровик. Прогулки по Харькову: улица революционера-«профи»
• Дмитриева Е.Н., Дьякова Е.В., Харченко Н.М; под общ. ред. Куделко С.М. Харьков: справочник по названиям: 7000 улиц, площадей, скверов, районов... — Харьков : «Издательство САГА», 2011. — С. 16. — 500 прим. — ISBN 978-617-575-024-7.
• Лейбфрейд А. Ю., Реусов В. А., Тиц А.А. Харьков: Архитектура, памятники, новостройки. Путеводитель. — Харьков : Прапор, 1985. — 151 с. — 10000 прим.