Верба (Дубенський район)

Ве́рба — село в Дубенському районі Рівненської області, розташоване на лівому березі річки Ікви, за 20 км від районного центру м. Дубно. Центр Вербської територіальної громади. З північного заходу села проходить міжнародна автодорога Київ-Чоп, також село має власну залізничну станцію, якою керує Львівська залізниця.

село Верба
Герб Верби Прапор Верби
Країна  Україна
Область Рівненська область
Район/міськрада Дубенський
Рада Вербська сільська громада
Облікова картка Верба 
Основні дані
Перша згадка 1442
Населення 2863
Площа 4,73 км²
Густота населення 605 осіб/км²
Поштовий індекс 35670
Телефонний код +380 3656
Географічні дані
Географічні координати 50°16′24″ пн. ш. 25°36′34″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 211 м
Водойми р. Іква
Відстань до
обласного центру		 65 км
Відстань до
районного центру		 21 км
Місцева влада
Адреса ради с. Верба, вул. Львівська, 88
Карта
Верба
Верба
Мапа

 Верба у Вікісховищі

Розташування, рельєф та корисні копалини

Село розташоване у географічній зоні Мале Полісся. Північно-західна частина села розташована на висоті 230 м від рівня моря, у той час як південно-східна, яка прилягає до долини річки Іква — 200 м від рівня моря. Такий перепад висот пояснюється тим, що відразу за селом починається межа Малого Полісся із Повчанською височиною.

Сусідні села: Стовпець (південь), Птича (півн. схід), Софіївка Перша (півн. захід).

На південний схід від села є родовище торфу, яке вже не розробляється. (Див. також Урочище «Верба»).

Історія
Група братських могил воїнів радянської армії у с. Верба

Перша письмова згадка про село міститься у Привілеї короля Казимира Дениску Мукосійовичу на м. Збараж (пожиттєво) та села Збаразької волості (довічно) «за вірну службу», виданий за згодою Панів-Ради від 12 січня 1442 року, у якому село згадується серед інших сіл волості.

У 1518 році отримує міське право від короля Сигізмунда І.

1545 рік — згадується у ревізії Кременецького замку, де зазначено, що власники сіл Берега і Верби утримували одну з городень. Власником Верби у цьому джерелі названо Анджея Куньовського.

У 1549 році село придбав шляхтич Михайло Дашкович Єлович-Малинський. У 1564 році він отримав локаційний привілей на заснування містечка і право влаштовувати в ньому торги (раз на тиждень у четвер) та ярмарок (двічі на рік). В західній частині Верби, де сходились шляхи, що вели в напрямі Кременця, Дубна, Козина і Бродів, звели ратушу, будинки заїздів. Містечко оточили земляним валом. Частина Верби, що містилася поза межами валу, і надалі лишалася на становищі села. Частина села, що мала статус містечка була і залишається зараз центром.

У 1774 році в селі проживало 1282 чол., була церква, що володіла 90 десятинами землі, діти навчалися в церковно-парафіяльній школі. Згадується Верба і у «Списку всех почтовых станций в Волынской губернии» — пожвавлюється життя села. Це було пов'язано з тим, що через Вербу пролягав поштово-пасажирський тракт, була поштова станція, де було 34 коней.

Після поділу Польщі 1793 року територія, до якої належить Верба, відійшла до Російської імперії. Містечко було центром волості у Дубенському повіті Волинської губернії.

Згідно з енциклопедичним словником Брокгауза і Єфрона в містечку Вербі налічувалось 124 подвір'я, проживало 1068 жителів, була залізнична станція, 9 крамниць та 8 заїжджих дворів, православна церква та синагога.

У 1906 році містечко Вербівської волості Дубенського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 18 верст. Дворів 188, мешканців 1347[1].

XX століття

На початку XX ст. у Вербі відкривається два деревообробні підприємства. На одному з них працювало 19 робітників, а на другому — 10. Також працювала фабрика, що виробляла вату, тартак, три млини, смолярне і молочне підприємства.

У 1908 році у Вербі відкрилося земське двохкласне училище, де навчались переважно діти заможних селян, торговців, колоністів, навчалось 75 хлопців, 32 дівчини. Почесний наглядач училища був Дмитро Львович Свєшніков — поміщик, двоюрідний дід відомого археолога Ігора Свєшнікова.

У часи Першої світової війни біля Верби проходила лінія фронту. З осені 1915 року перебувало під окупацією німецько-австрійських військ. В червні 1916 року звільнене від окупації під час знаменитого Брусиловського прориву. В селі збереглися залишки військових споруд німецько-австрійських військ.

Німецько-австрійське укріплення в с. Верба часів Першої світової війни

У 1929 р. на містечко Верба поширені правила міської забудови.[2]

З 1919 року Верба знову під владою Польщі, село є центром Вербської гміни Дубенського повіту Волинського воєводства.

У 1939 році територію Західної України приєднано до СРСР, а в 1940 році Верба стає центром Вербського району новоутвореної Ровенської області.

В червні 1941 року село було в центрі однієї з найбільших танкових битв в історії — Дубно—Луцьк—Броди. В околицях села йшли жорстокі танкові бої. В березні 1944 року село звільнене від німецько-нацистської окупації.

У 1959 році Вербський район приєднано до Дубенського району.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2894 особи, з яких 1384 чоловіки та 1510 жінок.[3]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 2922 особи.[4]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]

МоваВідсоток
українська 98,81 %
російська 1,12 %
білоруська 0,03 %
грецька 0,03 %

Господарство

В селі працює два сільськогосподарських підприємства (ТОВ «ВітАгро», ПСП «Україна»), Дубенська дорожньо-експлуатаційна дільниця, ВАТ «Вербаагротех», ЗАТ «СПМК-7».

Село повністю газифіковане.

Соціальна сфера
Школа
Лікарня
  • Вербська дільнична лікарня на 30 ліжко-місць, яка обслуговує крім Верби ще 13 довколишніх сіл, поліклініка, Обласна протитуберкульозна лікарня.
Станція

Транспорт

Залізничним транспортом у Вербу можна дістатися з Рівного та Львова. На станції Верба зупиняються приміські та окремі пасажирські поїзди. У 2010 році закінчене будівництво об'їзної дороги, тепер автомобільна дорога Київ—Чоп не проходить через село, а огинає село з північного заходу.

Зелений туризм

у 2007 році створено музей-садибу «Біла хата», подвір'я та будинок якого облаштовані старожитностями українського сільського побуту XVIII — початку XIX століть.

Спорт

В селі є футбольний клуб «Верба» яка представляє Вербу на чемпіонаті Дубенщини.

Також є спортивна школа з Гирьового спорту.

Релігія

Є церкви і молитовний будинок

СВЯТО-МИХАЙЛІВСЬКА РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ КИЇВСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ С. ВЕРБА
Молитовний будинок ХВЄ с. Верба

Відомі уродженці

Відомі люди, які проїжджали через Вербу

1671 рік — проїзд французького дипломата Ульріх фон Вердума.

1750 і 1753 роки — подорож філософа Григорія Сковороди.

1844 рік — проїзд через Вербу Миколи Костомарова, який згадував

О півночі приїхали ми до містечка Верба й заледве достукалися до величезної корчми; із зовнішнього розміру її можна було вважати, що в ній із п’ятдесят кімнат, а насправді лише п’ять. Решта простору зайняте сараєм, конюшнею і двором...

1846 рік — проїзд через Вербу Тараса Шевченка, який згадує про село у повісті «Варнак»:

Из Кременца пошел я через село Вербы в Дубно, а из Дубна на Острог, Корец и на Новгород-Волынский…

1847 і 1848 роки — подорож Оноре де Бальзака.

Також село згадується у творі Михайла Шолохова Тихий Дон.

Село згадується у творі Ісаака Бабеля, Конармейский дневник 1920 года

Примітки
  1. Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.
  2. Rozporządzenie Ministra Robót Publicznych w porozumieniu z Ministrem Spraw Wewnętrznych z dnia 10 maja 1929 r. rozciągające przepisy dla gmin miejskich na niektóre osiedla gmin wiejskich na obszarze województwa wołyńskiego. — Dz.U. 1929 nr 41 poz. 347(пол.)
  3. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  4. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  5. Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Джерела
  1. Історія державної служби в Україні: у 5 т. / відп. ред. Т. В. Мотренко, В. А. Смолій; упорядники: Г. В. Боряк (кер. кол. упоряд.), Л. Я. Демченко, Ю. А. Мицик та ін.; Голов. упр. держ. служби України; Ін-т історії України НАН України. — К. : Ніка-Центр, 2009. — Т. 3 : Документи і матеріали. V ст. до н. е. — 1774 р. — 656 с.
  2. Литовська метрика. Книга 561: Ревізії українських замків 1545 року/Підготував В. Кравченко; редкол: П. Сохань (відповідальний редактор), Г. Боряк, М. Крикун та ін. Наук. тов. ім. Шевченка в Америці, Наук. тов. ім. Шевченка в Україні, НАН України, Інститут укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського. — Київ, 2005. — 597 с.
  3. «Архіви України» № 4-5/2001 А. Є. Заєць До історії правової локації волинських міст XVI — першої половини XVII ст.: локаційні привілеї у литовській і волинській (руській) метриках
  4. Інститут історії України НАН України
  5. Енциклопедичний словник Брокгауза і Єфрона(рос.)
  6. pl:Gmina Werba (powiat dubieński) (пол.)
  7. Сварник І. Україна очима іноземця. Ульріх фон Вердум. Щоденник подорожі, яку я здійснив у роки 1670, 1671, 1672 … через королівство польське …// Жовтень. — 1983. — № 9 (467) — С. 84-100.
  8. Шевченко і Ровенщина. Ярослав Поліщук. — Рівне: Облредвидав, 1989.

Література

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.