Вернер Штрайб

Вернер Штрайб (нім. Werner Streib; нар. 13 червня 1911, Пфорцгайм — пом. 15 червня 1986, Мюнхен) — німецький військовий льотчик-ас, 4-й за результативністю пілот нічної винищувальної авіації за часів Третього Рейху; здобув 68 перемог у повітряних боях (65 — в нічний час). Оберст Люфтваффе. Один з 160 кавалерів Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям та мечами (1944). Після створення Бундесверу — продовжив службу в лавах військово-повітряних сил Західної Німеччини, де пройшов шлях до генерал-майора Люфтваффе.

Вернер Штрайб
Werner Streib
Народження 13 червня 1911(1911-06-13)
Пфорцгайм, Баден
Смерть 15 червня 1986(1986-06-15) (75 років)
Мюнхен, Баварія
Поховання Ostfriedhofd
Країна  Третій Рейх
 Німеччина
Приналежність  Вермахт
 Бундесвер
Вид збройних сил  Сухопутні війська
 Люфтваффе
Люфтваффе (Бундесвер)
Рід військ нічна винищувальна авіація
Роки служби 1934–1945
1956-1966
Звання оберст
генерал-майор
Формування JG 2, ZG 1, NJG 1
Командування 2./ZG1, 2./NJG 1, I./NJG 1, NJG 1
Війни / битви

Друга світова війна

Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям та Мечами
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За Атлантичний вал»
Золотий німецький хрест
Комбінований Знак Пілот-Спостерігач
Почесний Кубок Люфтваффе
 Вернер Штрайб у Вікісховищі

Біографія

Вернер Штрайб народився 13 червня 1911 у місті Пфорцгайм у Великому герцогстві Бадені. Після закінчення гімназії він деякий час працював у банківській та фінансовій сферах і не планував пов'язувати своє життя з армією. Однак, у серпні 1934 року почав свою військову службу у званні фанен-юнкера 14-го піхотного полку. У середині 1935 року Штрайб перевівся до Люфтваффе і після завершення льотної підготовки направлений у розвідувальну авіацію. У складі l.(H)/Aufkl.Gr.H3 він літав на біпланах Не-45 і Не-46. У 1938 році Штрайб був призначений до складу 4./JG132.

Згодом молодого льотчика перевели до підрозділу винищувальної авіації у Ютерборі, до складу JG 2. У вересні 1939 року Штрейб пілотом важкого винищувача Bf 110 брав участь у боях у Польщі, але не зміг здобути там жодної перемоги. У квітні 1940 року він брав участь у боях в Данії і Норвегії. 9 квітня Штрайб разом з іншими пілотами І./ZG1 знищив на аеродромі в Ваерлозе дві данських літаки-розвідники Фоккер С-VE. 10 травня 1940 з початком кампанії на Заході Штрайб здобув свою першу повітряну перемогу, збивши англійський бомбардувальник Bristol Blenheim. Ця перемога, як потім виявилося, стала його єдиною денною перемогою.

6 червня 1940 року оберлейтенант Штрайб був призначений командиром 2./ZG1. У липні на базі І./ZG1 була сформована І./NJG1, і Штрайб відповідно став командиром 2./NJG1.

У ніч з 20 на 21 липня 1940 року молодий офіцер здобув свою першу нічну перемогу, збивши над Руром англійський бомбардувальник Armstrong Whitworth Whitley. При цьому Штрайб спочатку прийняв його за німецький Bf-110. Тільки наблизившись до нього на відстань 270 метрів, він зрозумів, що це англійський «Вїтлі». Вибравши напрямок для атаки, Штрейб скоротив дистанцію до 230 метрів. У той момент хвостовий бортстрілець бомбардувальника відкрив вогонь по «Мессершмітту» Штрайба. Сумнівів більше не було. Штрайб відвернув вправо і потім, зайнявши позицію ззаду і нижче бомбардувальника, відкрив вогонь. Полум'я охопило правий двигун «Вїтлі», і він почав падати. Це було перше успішне, т. зв. світлове перехоплення, виконане пілотами нічної винищувальної авіації.

7 жовтня 1940 року рейхсмаршал Герінг вручив гауптману Штрайбу Лицарський хрест. Він став другим пілотом у нічній винищувальній авіації після майора Фалька, який отримав цю нагороду. У ніч з 15 на 16 жовтня Штрайб збив відразу 3 англійських бомбардувальники. Всього ж тієї ночі на рахунку пілотів І./NJG1 було 5 перемог. 18 жовтня 1940 року Штрайб був призначений командиром I./NJG1 замість гауптмана Гюнтера Радуша, який посів посаду командира знов сформованої І./NJG3.

Протягом 1941 року гауптман Штрайб здобув 22 перемоги, а в 1942 — ще 37. Так, в ночі 26 на 27 березня 1942 року під час нальоту 104 Vickers Wellington і 11 Short Stirling на Ессен він збив 2 бомбардувальники, а 3 липня в районі Ейндховена на його рахунку був «Веллінгтон», який брав участь у нальоті на Ессен. 26 лютого 1943 року Штрайб був нагороджений дубовим листям до Лицарського хреста. 25 і 26 березня 1943 року Штрайб брав участь у порівняльних випробуваннях Не-219 і Ju-188, при цьому він пілотував Не-219. Штрейб став гарячим прихильником отримання цього літака на озброєння нічній винищувальній авіації й зміг домогтися, щоб його штабній ланці дозволили випробувати Не-219 у бойових умовах.

У ніч з 11 на 12 червня 1943 783 року британські бомбардувальники здійснили наліт на Дюссельдорф, і в 00:38 Штрайб разом з іншими офіцерами ескадри піднявся з аеродрому Венло. У 01:05 екіпаж Штрейба збив Avro Lancaster з 115 ескадри Королівських ВПС, а потім протягом півгодини ще 4 Handley Page Halifax. Таким чином, у ході першого ж бойового вильоту на новому «Гайнкелі» Штрайб здобув відразу 5 перемог.

Однак при вибуху двигуна одного з збитих літаків лобове скло Heinkel He 219 було повністю забризкане маслом. Тому при заході на посадку Штрайб, ймовірно, не зміг правильно визначити відстань до землі. У 02:22 на швидкості близько 240 км/год літак вдарився об землю і розвалився на чотири частини. Кабіна Не-219 проїхала по землі близько 45 метрів, але обидва пілоти відбулися лише невеликими пошкодженнями. Такий драматичний фінал першого бойового вильоту не зміг зменшити переваги Не-219 в очах пілотів І./NJG1. Протягом 10 днів вони збили до 26 чотиримоторних бомбардувальників і 6 De Havilland Mosquito, довівши бойовий потенціал цього літака. Тим не менш, незважаючи на такий успіх, Не-219 був запущений у серійне виробництво лише в січні 1944 року.

1 липня 1943 року майор Штрайб був призначений командиром NJG1 замість оберста Фалька. 1 березня 1944 року він був призначений інспектором нічної винищувальної авіації і посідав цю посаду вже до кінця війни.

11 березня 1944 року Штрайб був нагороджений мечами до Лицарського хреста (Nr.54). Всього він виконав 150 бойових вильотів, і на його рахунку було 66 перемог у повітрі, з яких 65 він здобув вночі.

Після завершення війни, у 1947 Штрейб одружився і потім став процвітаючим власником продовольчого магазину. 16 березня 1956 він вступив до Люфтваффе Бундесверу і був призначений начальником авіашколи в Ландсбергу, де на американських літаках North American T-6 Texan тренувалися німецькі льотчики. У 1966 у званні генерал-майора Штрайб вийшов у відставку.

15 червня 1986 року Вернер Штрейб помер у Мюнхені, де жив після виходу у відставку.

Див. також

Література
  • Berger, Florian (1999). Mit Eichenlaub und Schwertern. Die höchstdekorierten Soldaten des Zweiten Weltkrieges. Vienna, Austria: Selbstverlag Florian Berger. ISBN 978-3-9501307-0-6.(нім.)
  • Fellgiebel, Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945. Friedburg, Germany: Podzun-Pallas. ISBN 3-7909-0284-5.(нім.)
  • Schaulen, Fritjof (2004). Eichenlaubträger 1940—1945 Zeitgeschichte in Farbe II Ihlefeld — Primozic. Selent, Germany: Pour le Mérite. ISBN 3-932381-21-1.(нім.)
  • Scutts, Jerry (1998). German Night Fighter Aces of World War 2. Osprey Publishing. ISBN 1-85532-696-5.(англ.)
  • Werner Held, Holger Nauroth: Die deutsche Nachtjagd. Paul Pietsch (Motorbuch), Stuttgart 1978, ISBN 3-87943-593-6.

Посилання

Відео

Примітки
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.