Вишгородська волость
Вишгородська волость — адміністративно-територіальна одиниця Кременецького повіту Волинської губернії Російської імперії. Волосний центр — містечко Вишгородок.
Вишгородська волость | ||||
Центр | Вишгородок | |||
---|---|---|---|---|
Площа | 13 121 (1885) | |||
Населення | 8121 осіб (1885) | |||
Густота | 56.7 осіб / км² | |||
Наступники | ґміна Вишгородок |
Гміна Вишгородок | |
1921-1939 | |
Воєводство | Волинське |
---|---|
Повіт | Кременецький |
Адмінцентр гміни | Вишгородок |
Тип гміни | Сільська |
Громади | 22 |
Склад
Станом на 1885 рік складалася з 19 поселень об'єднаних у 14 сільських громад. Населення — 8121 особа (4038 чоловічої статі та 4083 — жіночої), 894 дворових господарств[1].
Основні поселення волості
- Вишгородок — колишнє власницьке містечко, при річці Свинорийка; волосне правління; за 40 верст від повітового міста, 820 осіб, 111 дворів, православна церква, костел, синагога, 2 єврейських молитовних будинки, постоялий будинок, гостинний двір, базар по неділях, ярмарок, водяний млин, поташний, пивоварний та винокурний заводи.
- Бережанка — колишнє власницьке село, при річці Жира, 640 осіб, 81 двір, православна церква, школа, постоялий будинок, 2 водяних млини.
- Велика Білка — колишнє власницьке село, при річці Самець, 320 осіб, 38 дворів, православна церква, постоялий будинок.
- Буглів — колишнє власницьке село, при річці Самець, 557 осіб, 59 дворів, каплиця, постоялий будинок, водяний млин.
- Верещаки — колишнє власницьке село, при річці Провалва, 350 осіб, 36 дворів, православна церква, постоялий будинок.
- Влащинці — колишнє власницьке село, при річці Пахинецька, 558 осіб, 53 двори, православна церква, постоялий будинок.
- Доманинка (Думаника) — колишнє власницьке село, при річці Жира, 405 осіб, 56 дворів, католицька каплиця, постоялий будинок, водяний млин.
- Жуківці — колишнє власницьке село, при річці Свинорийка, 516 осіб, 55 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок.
- Кутиски — колишнє власницьке село, при річці Самець, 313 осіб, 48 дворів, православна церква.
- Люлинці — колишнє власницьке село, при річці Самець, 276 осіб, 36 дворів, православна церква, постоялий будинок, водяний млин.
- Печерне — колишнє власницьке село, при річці Самець, православна церква, школа, постоялий будинок.
- Соколівка — колишнє власницьке село, при річці Свинорийка, 336 осіб, 58 дворів, православна церква.
Історія
Волость існувала з 1861 р. по 1920 р. у складі Кременецького повіту Волинської губернії. 18 березня 1921 року Західна Волинь відійшла до складу Польщі. У Польщі існувала під назвою ґміна Вишгородок Кременецького повіту Волинського воєводства в тому ж складі, що і до 1921 року. В 1921 р. складалася з 24 населених пунктів, налічувала 12 302 жителі (10 722 православних, 565 римо-католиків, 1 євангеліст, 2 греко-католики і 1 012 юдеїв)[2].
1 січня 1924 року було передано до відновленої Лановецької волості вилучені з ґміни Вишгородок села Красківці та Волиця[3].
1 жовтня 1933 р. до ґміни включені з ліквідованої сільської ґміни Вєжбовєц — села Вербовець, Лопушне, Корначівка, Шили і Пахиня, натомість було передано до сільської ґміни Білозірка села Обришківці, Буглів, Люлинці і Кутиски[4]
На 1936 рік гміна складалася з 25 громад[5]:
- Бережанка — село: Бережанка;
- Білка Мала — село: Білка Мала;
- Білка Велика — село: Білка Велика та хутір: Білечина;
- Доманинка Мала — село: Доманинка Мала;
- Доманинка Велика — село: Доманинка Велика;
- Карначівка — село: Карначівка;
- Коростова — село: Коростова;
- Коржківці — село: Коржківці;
- Легіонове — село: Легіонове;
- Лопущне — село: Лопущне;
- Мартишківці — село: Мартишківці;
- Пахиня — село: Пахиня;
- Паньківці — село: Паньківці;
- Печірна — село: Печірна;
- Соколівка — село: Соколівка;
- Шили — село: Шили;
- Верещаки — село: Верещаки та хутір: Дубина;
- Вербовець — село: Вербовець та хутори: Барвінок, Польова і Синьовітчина;
- Влащинці — село: Влащинці та хутір: Вишгородський Ліс;
- Вишгородок — містечко: Вишгородок;
- Вишгородок — село: Вишгородок;
- Жуківці — село: Жуківці.
Після радянської анексії західноукраїнських земель ґміна ліквідована у зв'язку з утворенням районів.
Джерела
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Посилання
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej: Т. IX: Województwo Wołyńskie / Główny Urząd Statystyczny Rzeczypospolitej Polskiej. — Warszawa, 1923. — 100 s. (пол.)
- Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 17 października 1923 r. o rozwiązaniu gminy Pańkowce, utworzeniu gminy Łanowce oraz zmianie granic gmin: Białozórka i Wyszogródek w powiecie Krzemienieckim. (пол.)
- Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 14 sierpnia 1933 r. w sprawie zmiany granic miasta Krzemieńca i gmin wiejskich w powiecie krzemienieckim, województwie wołyńskiem. (пол.)
- Wołyński Dziennik Wojewódzki nr 1 z dnia 4 stycznia 1936 roku, s. 47 Архівовано 4 травня 2017 у Wayback Machine. (пол.)