Вишгородська волость

Вишгородська волость — адміністративно-територіальна одиниця Кременецького повіту Волинської губернії Російської імперії. Волосний центр — містечко Вишгородок.

Вишгородська волость
Центр Вишгородок
Площа 13 121 (1885)
Населення 8121 осіб (1885)
Густота 56.7 осіб / км²
Наступники ґміна Вишгородок
Гміна Вишгородок
1921-1939
Воєводство Волинське
Повіт Кременецький
Адмінцентр гміни Вишгородок
Тип гміни Сільська
Громади 22

Склад

Станом на 1885 рік складалася з 19 поселень об'єднаних у 14 сільських громад. Населення — 8121 особа (4038 чоловічої статі та 4083 — жіночої), 894 дворових господарств[1].

Основні поселення волості
  • Вишгородок — колишнє власницьке містечко, при річці Свинорийка; волосне правління; за 40 верст від повітового міста, 820 осіб, 111 дворів, православна церква, костел, синагога, 2 єврейських молитовних будинки, постоялий будинок, гостинний двір, базар по неділях, ярмарок, водяний млин, поташний, пивоварний та винокурний заводи.
  • Бережанка — колишнє власницьке село, при річці Жира, 640 осіб, 81 двір, православна церква, школа, постоялий будинок, 2 водяних млини.
  • Велика Білка — колишнє власницьке село, при річці Самець, 320 осіб, 38 дворів, православна церква, постоялий будинок.
  • Буглів — колишнє власницьке село, при річці Самець, 557 осіб, 59 дворів, каплиця, постоялий будинок, водяний млин.
  • Верещаки — колишнє власницьке село, при річці Провалва, 350 осіб, 36 дворів, православна церква, постоялий будинок.
  • Влащинці — колишнє власницьке село, при річці Пахинецька, 558 осіб, 53 двори, православна церква, постоялий будинок.
  • Доманинка (Думаника) — колишнє власницьке село, при річці Жира, 405 осіб, 56 дворів, католицька каплиця, постоялий будинок, водяний млин.
  • Жуківці — колишнє власницьке село, при річці Свинорийка, 516 осіб, 55 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок.
  • Кутиски — колишнє власницьке село, при річці Самець, 313 осіб, 48 дворів, православна церква.
  • Люлинці — колишнє власницьке село, при річці Самець, 276 осіб, 36 дворів, православна церква, постоялий будинок, водяний млин.
  • Печерне — колишнє власницьке село, при річці Самець, православна церква, школа, постоялий будинок.
  • Соколівка — колишнє власницьке село, при річці Свинорийка, 336 осіб, 58 дворів, православна церква.

Історія

Волость існувала з 1861 р. по 1920 р. у складі Кременецького повіту Волинської губернії. 18 березня 1921 року Західна Волинь відійшла до складу Польщі. У Польщі існувала під назвою ґміна Вишгородок Кременецького повіту Волинського воєводства в тому ж складі, що і до 1921 року. В 1921 р. складалася з 24 населених пунктів, налічувала 12 302 жителі (10 722 православних, 565 римо-католиків, 1 євангеліст, 2 греко-католики і 1 012 юдеїв)[2].

1 січня 1924 року було передано до відновленої Лановецької волості вилучені з ґміни Вишгородок села Красківці та Волиця[3].

1 жовтня 1933 р. до ґміни включені з ліквідованої сільської ґміни Вєжбовєц — села Вербовець, Лопушне, Корначівка, Шили і Пахиня, натомість було передано до сільської ґміни Білозірка села Обришківці, Буглів, Люлинці і Кутиски[4]

На 1936 рік гміна складалася з 25 громад[5]:

  1. Бережанка — село: Бережанка;
  2. Білка Мала — село: Білка Мала;
  3. Білка Велика — село: Білка Велика та хутір: Білечина;
  4. Доманинка Мала — село: Доманинка Мала;
  5. Доманинка Велика — село: Доманинка Велика;
  6. Карначівка — село: Карначівка;
  7. Коростова — село: Коростова;
  8. Коржківці — село: Коржківці;
  9. Легіонове — село: Легіонове;
  10. Лопущне — село: Лопущне;
  11. Мартишківці — село: Мартишківці;
  12. Пахиня — село: Пахиня;
  13. Паньківці — село: Паньківці;
  14. Печірна — село: Печірна;
  15. Соколівка — село: Соколівка;
  16. Шили — село: Шили;
  17. Верещаки — село: Верещаки та хутір: Дубина;
  18. Вербовець — село: Вербовець та хутори: Барвінок, Польова і Синьовітчина;
  19. Влащинці — село: Влащинці та хутір: Вишгородський Ліс;
  20. Вишгородок — містечко: Вишгородок;
  21. Вишгородок — село: Вишгородок;
  22. Жуківці — село: Жуківці.

Після радянської анексії західноукраїнських земель ґміна ліквідована у зв'язку з утворенням районів.

Джерела

Посилання
  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  2. Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej: Т. IX: Województwo Wołyńskie / Główny Urząd Statystyczny Rzeczypospolitej Polskiej. — Warszawa, 1923. — 100 s. (пол.)
  3. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 17 października 1923 r. o rozwiązaniu gminy Pańkowce, utworzeniu gminy Łanowce oraz zmianie granic gmin: Białozórka i Wyszogródek w powiecie Krzemienieckim. (пол.)
  4. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 14 sierpnia 1933 r. w sprawie zmiany granic miasta Krzemieńca i gmin wiejskich w powiecie krzemienieckim, województwie wołyńskiem. (пол.)
  5. Wołyński Dziennik Wojewódzki nr 1 z dnia 4 stycznia 1936 roku, s. 47 Архівовано 4 травня 2017 у Wayback Machine. (пол.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.