Вишнів (Ковельський район)

Про походження назви села існує дві версії:

• за першою село має таку назву через те, що потопає у вишнях;
• за другою — після скасування кріпацтва тут оселився пан Вишневський і задумав заснувати село. Так в честь пана село було назване Вишнів[1].

Основою герба села Вишнів є щит з заокругленою донизу нижньою частиною. Щит вертикально розтятий: у правому червоному полі срібний рівнораменний хрест, що торкається кінцями країв, у лівому синьому золотий ріг достатку наповнений цвітом та стиглими ягодами вишні. Щит може вписуватись у декоративний аркуш, доповнений внизу колосками пшениці. Картуш увінчує «сільська» корона, що додатково підкреслює статус адміністративного центру с. Вишнів.

Срібний рівнораменний хрест в червоному полі — сучасний символ Волині. Золотий ріг достатку — символ достатку та багатства. Цвіт вишні — символ надії та розквіту. Червоні стиглі вишні — уособлюють завершеність, абсолютність, досконалість. Дві ягоди — число пари, взаємодії, доповнення.

Вишнів розташований в центральній частині Любомльського району, на відстані 3 кілометри на південь від міста і залізничної станції Любомль. Село розташоване на відстані близько 15 км від кордону з Польщею і приблизно за 44 км від кордону з Білоруссю.

Через північну околицю населеного пункту проходить міжнародна автомагістраль E373 (збігається із М07) Варшава-Люблін-Ковель-Сарни-Коростень-Київ, а через східну — автошлях Володимир—Берестя[2].

Площа населеного пункту — 2,23 км², середня висота над рівнем моря — 179 м.

Перша згадка про Вишнів в історичних документах належить до 1510 року, у тому ж році згадується і церква.

Наприкінці 19 століття в селі було 215 хат та 1421 житель, мурована церква, школа і вітряк.

До війни в селі проживало 7 єврейських родин та 2 польські. Вперше радянська влада в селі була встановлена влітку 1920 року. Ревком налічував 15 чоловік. Очолював його Арсен Сахарук. Секретарем комнезаму був Кузьма Дячук.

За часів панування Польщі в селі діяла підпільна група членів КПЗУ.

В 1939 році був організований колгосп, головою якого став Лукаш Лілікович. Після ліквідації у 1991 році колгоспу імені КПРС в селі було створено КСП «Буг», голова В. О. Веремчук.

Під час окупації нацистами було закатовано 96 жителів села, 53 юнаків і дівчат вивезли до Німеччини, близько 100 чоловік боролись проти нацистських загарбників. 57 осіб нагороджені орденами і медалями СРСР. У 1960 році у Вишневі споруджено пам'ятник полеглим односельчанам у німецько-радянській війні.

У 1986 році збудовано нове приміщення школи, у 1996 побудовано дитячий садок[1].

До 23 грудня 2016 року — адміністративний центр Вишнівської сільської ради Любомльського району Волинської області[3].

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1124 особи, з яких 547 чоловіків та 577 жінок.[4]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1182 особи.[5]

У селі діють:

• загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів;
• дитячий садок;
• бібліотека;
• будинок культури;
• фельдшерсько-акушерський пункт;
• кілька магазинів[1].

Вишнівська школа
Перші післявоєнні класи (1950 р.)	Приміщення старої школи	Вишнівська ЗОШ І-ІІІ ступенів	Вишнівська ЗОШ І-ІІІ ступенів

Перша царська школа у селі Вишнів була створена у 1898 році. Учителем у ній був поручик Камчатського полку. Навчання велося російською і польською мовами. Учні навчалися у 5 пристосованих приміщеннях, які збереглися до 1986 року. Після Другої світової війни школа була початковою.

Станом на 2009 рік у школі навчалося 209 дітей. За час існування закладу освіту здобуло понад 700 осіб[1].

У селі знаходиться дерев'яна церква святих Кузьми і Дем'яна (УПЦ МП), побудована в 1868 році, яка також є пам'яткою архітектури місцевого значення. Охоронний номер — № 207-м.

• Сачук Степан Дорофійович — редактор газети «Волинь», заслужений журналіст України, двічі удостоєний премії Національної Спілки журналістів України «Золоте перо», нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня;
• Литвинюк Володимир Феодосійович — завідувач відділення судинної хірургії обласної лікарні, член Європейської асоціації судинних хірургів;
• Вигера Сергій Михайлович — кандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри інтегрованого захисту та карантину рослин Національного аграрного університету;
• Мінарченко (Куць) Валентина Миколаївна — доктор біологічних наук, професор;
• Положевець Петро Григорович — головний редактор «Учительской газети» (Москва)[1].

• «Історія міста, селища та сіл Любомльського району» з сайту Любомльської районної ради:
  • Районна газета «Радянське життя», № 10, 1989 рік.
• Карти Google

• Ви́шнів // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Волинська область / І.С. Клімаш (голова редколегії тому), 1970 : 747с. — С.511

Шаблон:Вишнівська сільська рада (Любомльський район)