Вознюк Олександр Олегович

Олекса́ндр Оле́гович Возню́к (нар. 12 січня 1992(19920112), с. Тютюнники, Чуднівський район, Житомирська область, Україна 2 березня 2017, с. Пікузи, Волноваський район, Донецька область, Україна) — український військовослужбовець морської піхоти, молодший сержант Військово-морських сил Збройних сил України. Учасник російсько-української війни.

Вознюк Олександр Олегович
 Молодший сержант
Загальна інформація
Народження 12 січня 1992(1992-01-12)
 Україна, Тютюнники
Смерть 2 березня 2017(2017-03-02) (25 років)
 Україна, Пікузи
(підрив на міні)
Військова служба
Роки служби 2012—2017
Приналежність  Україна
Вид ЗС  Військово-морські сили
Рід військ  Морська піхота
Формування
 36 ОБрМП
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»
Медаль «За жертовність і любов до України»

Біографія

Народився 1992 року в селі Тютюнники на Житомирщині. Виріс в родині священика, батько — настоятель Храму всіх Святих УПЦ КП в Лубнах о. Георгій (Юрій Лобачевський). У 2015 році з родиною переїхав на Полтавщину, мешкав у селі Бодаква Лохвицького району, з 2007 — у місті Лохвиця, останні роки — у місті Лубни. Закінчив Бодаквянську загальноосвітню школу, у 2011 році — Лохвицьке медичне училище. Того ж року вступив до Глухівського національного педагогічного університету імені Довженка, на факультет фізико-математичної і природничої освіти. Після першого курсу у 2012 році пішов на строкову військову службу, згодом підписав контракт. Писав вірші, грав на музичних інструментах, керував гуртком художньої самодіяльності у своєму підрозділі.

Війна застала Олександра в Криму, в с. Перевальне Сімферопольського району, де він проходив службу у 36-ій окремій бригаді берегової оборони, коли російські війська почали захоплення території Криму. Залишився вірним військовій присязі і разом з іншими військовослужбовцями виїхав на материкову частину України. З 2014 року захищав Батьківщину на східному фронті.

Молодший сержант, командир САУ гаубичного самохідно-артилерійського дивізіону 503-го окремого батальйону морської піхоти 36-ї окремої бригади морської піхоти ВМС ЗС України. Виконував завдання на території проведення антитерористичної операції, Оперативно-тактичне угруповання «Маріуполь».

Загинув 2 березня 2017 року внаслідок підриву САУ на фугасі в районі між смт Талаківка та окупованим селом Пікузи (колишнє Комінтернове), під час евакуації українських військових з-під обстрілу. Ще троє бійців тоді дістали поранення.

Похований 4 березня на Новому кладовищі Лубен в с. Новаки[1].

Залишилися батьки, брат, сестра та маленька донька.

Нагороди

Вшанування пам'яті

  • 9 червня 2017 року на приміщенні Лохвицького медичного училища відкрили меморіальну дошку на честь Олександра Вознюка[3][4].
  • 24 квітня 2018 року у місті Глухів на будівлі навчального корпусу № 1 Глухівського НПУ імені Олександра Довженка відкрили меморіальну дошку загиблому на війні студенту університету[5].

Інше

На вірш Олександра Вознюка «Что за слово такое, „война“?», який він присвятив своєму загиблому товаришу і командиру Юрію Загребельному, знято кліп для Військового телебачення України[6].

Навесні 2014 року, коли військова частина Олександра Вознюка в Перевальному перебувала в облозі російських військових, його батько разом з іншими полтавськими священиками поїхав до нього. Це була перша волонтерська поїздка, з якої виникла спільнота Полтавського Батальйону Небайдужих.

Вірш Олександра, який він зачитував на камеру під час російської анексії Криму[7]:

Не спи, моя рідна земля,
Прокинься, моя Україно,
Бо всі ми – велика сім’я
І любим свою Батьківщину.
Карпатські долини, гаї і діброви,
Кримські степи безкраї, широкі.
Красива природа і добрії люди –
Цього ми ніяк не маєм права забути.
Завжди пам’ятай, хто твій батько та мати,
Історію предків своїх маєш знати.
Не зраджуй народу! Шануй свою мову.
І Гімн український, мов ту колискову,
Що мама співала в дитинстві тобі,
Ти гордо співай, як соловейко весні.
Люби Батьківщину свою ти завжди,
Її не цурайся, бо син ти її.
Зі зброєю в серці, з вогнем у руках
Лечу я до тебе, немов білий птах!

Примітки

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.