Возсіятське

Возсія́тське (колишня назва Новосвятське) село в Україні, у Вознесенському районі Миколаївської області. Населення становить 2185 осіб. Орган місцевого самоврядування Єланецька селищна громада.

село Возсіятське
Ставок на Громоклії
Ставок на Громоклії
Країна  Україна
Область Миколаївська область
Район/міськрада Вознесенський
Рада Єланецька селищна громада
Основні дані
Засноване 1808
Населення 2185
Площа 3,5 км²
Густота населення 600,86 осіб/км²
Поштовий індекс 55542
Телефонний код +380 5159
Географічні дані
Географічні координати 47°39′39″ пн. ш. 32°06′38″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
64 м
Водойми р. Громоклія
Відстань до
районного центру
22 км
Найближча залізнична станція Новий Буг
Відстань до
залізничної станції
35 км
Місцева влада
Адреса ради 55501, Миколаївська обл., Вознесенський р-н, смт Єланець, вул. Паркова, буд. 20
Сільський голова Баденко Любов Василівна
Карта
Возсіятське
Возсіятське
Мапа

 Возсіятське у Вікісховищі

Географія

Возсіятське — другий за розміром населений пункт в громаді. Село розташоване на обох берегах річки Громоклії за 22 кілометри на схід від районного центру і за 35 кілометрів від залізничної станції Новий Буг. На річці в межах села розташований ставок.

Історія

Перші поселення на території Возсіятського з'явилися 1808 року. Їх власниками були козак О. Мирян з Полтавщини та однодворець Є. Рижков з Курської губернії. Згодом сюди переселилася 71 сім'я з Полтавської, 219 сімей з Курської і 120 козаків з Чернігівської губернії, а також мешканці з Молдови. Після придушення польського повстання на Поділлі сюди в 18401841 роках виселили 160 сімей колишніх кріпаків польського магната Чарторийського.

Станом на 1886 рік у селі, центрі Возсіятської волості Єлизаветградського повіту Херсонської губернії, мешкало 2102 осіб, налічувалось 565 дворових господарств, існували православна церква та 4 лавки, відбувались базари через 2 тижні по неділях.[1]

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2132 особи, з яких 1027 чоловіків та 1105 жінок.[2]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 2094 особи.[3]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]

МоваВідсоток
українська 94,25 %
російська 2,85 %
вірменська 1,38 %
молдовська 1,09 %
білоруська 0,24 %
болгарська 0,05 %
угорська 0,05 %

Інфраструктура

Через Возсіятське проходять автомобільна дорога національного значення Н14 та автошлях Р55. До революції 1917 року миколаївська траса носила назву Царський тракт, бо саме нею короновані особи добиралися з Санкт-Петербургу та Москви до Херсона й Криму.

Зі здобуттям незалежності зручне розташування села на перехресті насичених транспортом автотрас сприяло розвитку тут приватного підприємництва. У Возсіятському було відкрито понад 60 приватних магазинів, кафе, барів та їдалень. Однак станом на липень 2013 року, автошлях Н14 перебуває у жахливому стані і потребує капітального ремонту, що позначається на кількості транзитного транспорту через село. Об'єкти громадського харчування та торгівлі, відповідно, закриваються внаслідок нерентабельності.

Відомі люди

Примітки

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  2. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Миколаївська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  3. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Миколаївська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  4. Розподіл населення за рідною мовою, Миколаївська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Посилання


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.