Воловець (Малопольське воєводство)

Розташування

Лежить у Низьких Бескидах, у долині потоку Завоя — лівої притоки річки Віслока, у кінці асфальтової дороги з Пантни від воєводської дороги № 977.

Від села 17 км до адміністративного центру ґміни — міста Сенкова, 23 км до адміністративного центру повіту — міста Горлиці і 121 км до центру воєводства — міста Краків, 10 км до кордону зі Словаччиною.

Історія

Перша згадка про село походить з 1582 р.— село було королівською власністю, а 3 наявні господарства були звільнені від податків і данин. Ріст села в XVII ст. привів до будівництва млина і фолюша (сукновальні). В 1765 р., коли бецьким старостою став Семенський, тут уже було 26 господарств. За переписом 1787 р. в селі проживало 595 греко-католиків і 11 євреїв. 4.03.1793 р. тут відбулася знакова подія для всієї Лемківщини — мішаний шлюб польського шляхтича Яна Завадського з донькою місцевого пароха Юстиною Щавинською[3].

У XVIII ст. в селі була окрема парафія. На проваджених в 1776 р. у Воловці метрикальних книгах підписувався місцевий душпастир о. Ілля Щавинський як «parochus 1осі». У 1819 р. Криве приєднане дочірнім до Воловця. Парохом Кривого і Воловця став спершу о. Андрей Криницький, хоч підписувався ще якийсь час, як завідатель Воловця, а в 1825 р. о. Іоан Ляховський з осідком у Воловці.

Наприкінці XIX ст. в селі проживали 882 особи, однак перша світова війна негативно позначилась на добробуті й демографії.

Більшість жителів Воловця перейшла до Польської православної церкви в 1927—1928 рp. Тому в 1933 р. осідок греко-католицької парохії Горлицького деканату перенесено до Кривого.

За конфесійною належністю в 1936 р. в селі було 665 православних, 31 греко-католик і 2 юдеї, які тримали корчму при дорозі на Незнайову. За межами села проживали 2 циганські родини, котрі займалися ковальством.

У селі було переважно лемківське населення: з 810 жителів села — 805 українців і 5 євреїв[4].

В 1938 р. жителі села почали будувати православну церкву, яка так і не була викінчена і розібрана поляками в 1955 р.

17 січня 1945 р. прийшла Червона Армія. Влітку під впливом радянської пропаганди православні виїхали в СРСР, забираючи з собою опорядження церкви і два дзвони. Залишилося 14 лемківських родин, яких на початку червня 1947 р. під час операції «Вісла» депортували на понімецькі землі[5]. Від вивозу вціліла лиш одна родина, бо були громадянами США. В 1958 р. восьми родинам вдалося повернутися до села.

У 1975—1998 роках село належало до Новосондецького воєводства.

Сучасність

Більшість жителів є лемками, серед яких оселився письменник Анджей Стасюк, в оселі якого знаходиться видавництво «Чарне».

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][6]:

Загалом Допрацездатний
вік		 Працездатний
вік		 Постпрацездатний
вік
Чоловіки 13 1 11 1
Жінки 13 0 8 5
Разом 26 1 19 6

Місцеві пам'ятки

Об'єкти, перераховані в реєстрі пам'яток Малопольського воєводства:

Примітки

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Воловець (Малопольське воєводство)

  1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. GUS. Rejestr TERYT
  3. Книга шлюбів села Воловець. — с. 7.(пол.)
  4. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 25.
  5. Акція «ВІСЛА»: Список виселених у ході операції сіл і містечок
  6. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.