Величко Віктор Валеріанович

Життєпис

Народився у Варшаві, там же пройшли дитячі та юнацькі роки. Закінчив у Варшаві реальне училище.[2]

Навчався в Петербурзькій академії мистецтв з 1883 по 1887 рік, одночасно з відомим харківським архітектором Бекетовим О. М. По закінченні курсу навчання у 1888 р. був удостоєний малої золотої медалі за виконану ним конкурсну програму «Проект вокзалу поблизу міста при приморських купальнях на Чорному морі».[2]

Від 1891 р. працював у Харкові. Від 1894 р. — повітовий архітектор[1], у 1895 - 1917 рр. — архітектор Управління Харківського навчального округу Міністерства народної освіти і Харківського університету.

Величко був членом ряду комісій міського громадськго Управління, яким керував професор Д. І. Багалій. Протягом лише 1914—1917 рр. був членом музейної, квартирної і каналізаційної комісій, членом опікунської Ради міського художнього музею. У 19091916 рр. очолював архітектурно-будівельний відділ Харківського відділення Російського Технічного товариства[2].

Після більшовицького перевороту 1917 р. і до кінця життя працював співробітником Виробничо-технічного відділу ВРНГ УРСР. Помер у віці 59 років від висипного тифу.

Творчість

У Харкові збудував багато громадських і житлових споруд, які нині є пам'ятками архітектури[1][3]:

Будівлі, створені для Харківського університету[4]

Лікувальні заклади[5]

Адміністративні будівлі

  • Будівля Повітового земства на розі Кінної площі і пров. Михайлівського (вул. Богдана Хмельницького (Харків) і вул. Руставелі) 18951896 рр.
  • Будівля Петербурзького міжнародного банку на Миколаївській площі (пл. Конституції), 22 1913 р.

Житлові будинки та садиби

Церкви

  • Церква на ст. Слов'янськ Курсько-Харківсько-Азовської з.д. 1893 р.
  • Прибудова домової церкви до школи-інтернату для сліпих дітей 19121913 рр., по вул. Сумській, 55.

Примітки

  1. Величко Віктор Валер’янович - Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua. Процитовано 18 вересня 2019.
  2. Архитектор В.В.Величко. the-past.inf.ua. Процитовано 18 вересня 2019.
  3. Харьков - Харків | История и архитектура | Выдающиеся архитекторы Харькова XVIII — середины XX вв. www.kharkov.ua. Процитовано 18 вересня 2019.
  4. Швыденко, О. А. (2014). Строительное наследие Харьковского национального университета им. ВН Каразина в XIX веке. Науковий вісник будівництва, (3), 11-16.
  5. Крейзер, И. И. (2016). Архитектура медицинских учреждений г. Харькова. Науковий вісник будівництва, (86,№ 4), 31-35.
  6. Шукач | Особняк архитектора В. В. Величко. www.shukach.com. Процитовано 18 вересня 2019.

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.