Вулиця В'ячеслава Липинського (Київ)

Ву́лиця В'ячеслава Липинського — вулиця в Шевченківському районі міста Києва, місцевість Афанасівський яр. Пролягає від вулиці Івана Франка до вулиці Михайла Коцюбинського.

Вулиця В'ячеслава Липинського
Київ
Місцевість Афанасівський яр
Район Шевченківський
Назва на честь В. К. Липинського
Колишні назви
Святославська, Чапаєва
Загальні відомості
Протяжність 400 м
Координати початку 50°26′56″ пн. ш. 30°30′33″ сх. д.
Координати кінця 50°26′57″ пн. ш. 30°30′13″ сх. д.
Поштові індекси 01030
Транспорт
Найближчі станції метро  «Золоті ворота»
Рух односторонній
Покриття асфальт
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 11835
У проєкті OpenStreetMap r414592
Мапа
 Вулиця В'ячеслава Липинського у Вікісховищі

Історія

Вулиця прокладена наприкінці 90-х років XIX століття під назвою Святославська, на честь київського князя Святослава Ігоровича.

З 1938 року[1] (повторна постанова про перейменування — у 1944 році[2]) називалася вулиця Чапаєва, на честь радянського військовоначальника, комдива Василя Чапаєва. Під час окупації Києва у 1941–1943 роках вулиця також мала попередню назву Святославська. До Другої світової війни пролягала до вулиці Олеся Гончара.

Сучасна назва вулиці на честь українського політичного діяча, історика та публіциста В'ячеслава Липинського — з вересня 2015 року[3][4].

У різний час назву вулиця Чапаєва мали також сучасні вулиці Рейнгольда Глієра та Володимира Шульгина.

Пам'ятки історії та архітектури

  • буд. № 2/16 — житловий будинок 1902 року, зведений архітектором Володимиром Ніколаєвим у стилі історизм.
  • буд. № 3 — житловий будинок у стилі неокласицизм з елементами конструктивізму (1945 рік).
  • буд. № 4прибутковий будинок із каріатидами (1899-1900).
  • буд. № 4-б — садиба, зведена архітектором Миколою Горденіним у стилі історизм (1899 рік).
  • буд. № 5 — житловий будинок у цегляному стилі (1908 рік).
  • буд. № 6 — житловий будинок у стилі неоренесанс (18991902 роки).
  • буд. № 7 — житловий будинок кінця XIX — початку XX століть, у стилі історизм. Автором ймовірно є архітектор Микола Горденін.
  • буд. № 8 — житловий будинок 1900 року, зведений архітектором Миколою Яскевичем у стилі неоренесанс.
  • буд. № 9 — житловий будинок, зведений архітектором Миколою Горденіним у стилі історизм (19001901 роки).
  • буд. № 11 — житловий будинок у стилі історизм (19001901 роки).
  • буд. № 12 — житловий будинок у стилі історизм (1902 рік).
  • буд. № 13 — житловий будинок початку XX століття.
  • буд. № 14 — житловий будинок 1914 року, зведений у стилі історизм.
  • буд. № 16 — житловий будинок працівників Інституту «Київміськпроект». Зведений у 1939 році у стилі конструктивізм. Архітектор, ймовірно, А. Благодатний.

Особистості

У будинку № 7 у 1910-х роках проживало подружжя Савенків — Анатолій Савенко, адвокат, політичний діяч, та його дружина Надія Новоспаська, оперна та концертно-камерна співачка, солістка Міського театру в Києві.

У будинку № 8 у 19051909 роках мешкав Володимир Колкунов, біолог та ботанік, організатор селекційно-насіннєзнавчої справи в Україні, перший директор Наукового інституту селекції.

У будинку № 9 провів свої дитячі роки майбутній письменник Костянтин Паустовський. У будинку № 12 у 19221924 роках мешкав письменник Григорій Косинка.

У будинку № 13 у 194050-х роках проживала низка акторів Київського академічного українського драматичного театру ім. І. Франка: народний артист СРСР Аркадій Гашинський (19451955 роки), заслужений артист УРСР Леонід Задніпровський (19461947 роки), заслужений артист УРСР Микола Задніпровський-Кононенко (19501997 роки), народний артист УРСР Олексій Омельчук (19491957 роки).

У будинку № 14 у 19441960 роках мешкав радянський військовий та державний діяч, двічі Герой Радянського Союзу Сидір Ковпак.

Меморіальні та анотаційні дошки

буд. № 9 — меморіальна дошка на честь російського поета, письменника, лауреата Нобелівської премії Бориса Пастернака, який перебував у цьому будинку у 1931 році. Відкрито 20 лютого 2008 року, скульптор Микола Рапай. Дошка зникла в листопаді 2015 року [5].

Установи та заклади

Примітки

  1. Постанова президії Київської міської Ради робітничих, селянських та червоноармійських депутатів від 11 листопада 1938 року № 1082/6 «Про перейменування вулиць м. Києва» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 1, спр. 10720, арк. 30, 30зв, 31, 31зв, 32, 32зв, 33. Архівовано з першоджерела 28 листопада 2015.
  2. Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 4, спр. 38, арк. 65–102. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.
  3. Рішення Київської міської ради від 3 вересня 2015 року № 944/1808 «Про перейменування вулиць, площ, провулків та проспектів у місті Києві» // Хрещатик. — 2015. — № 133 (4729). — 23 вересня. — С. 6. Архівовано з першоджерела 17 червня 2016.
  4. Обговорення щодо перейменування вулиці Чапаєва у Шевченківському районі міста Києва на вулицю В'ячеслава Липинського // Офіційний сайт Київської міської державної адміністрації. — 2014. — 2 жовтня — 2 грудня.
  5. У Києві невідомі крадуть меморіальні дошки

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.