Вулиця Івана Франка (Київ, Шевченківський район)

Ву́лиця Іва́на Франка́ — вулиця в Шевченківському районі міста Києва, місцевість Афанасівський яр. Пролягає від вулиці Ярославів Вал до бульвару Тараса Шевченка.

Вулиця Івана Франка
Київ

Вулиця Івана Франка з боку вулиці Ярославів Вал
Місцевість Шевченківський
Район Афанасівський яр
Назва на честь І. Франка
Колишні назви
Афанасіївська, Несторівська, Нестерівська
Загальні відомості
Протяжність 710 м
Координати початку 50°27′02″ пн. ш. 30°30′36″ сх. д.
Координати кінця 50°26′40″ пн. ш. 30°30′27″ сх. д.
Поштові індекси 01030, 01034
Транспорт
Найближчі станції метро  «Університет»
Тролейбуси до середини 1990-х (кінцева частина)
Найближчі залізничні станції Київ-Пасажирський
Рух двосторонній
Покриття асфальт
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 11774
У проєкті OpenStreetMap r1877790
Мапа
 Вулиця Івана Франка у Вікісховищі

Прилучаються вулиці В'ячеслава Липинського, Богдана Хмельницького і Ботанічна площа.

Історія

Вулиця виникла в 2-й половині XIX століття, утворившись з двох вулиці — Афанасіївської між сучасними вулицями Ярославів Вал та Богдана Хмельницького) та Несторівської (між сучасними вулицями Богдана Хмельницького та бульваром Тараса Шевченка). Афанасіївська вулиця вперше згадується у 1855 році, назва її походила від Афанасіївського (Святославського) яру, по засипаній частині якого прокладено вулицю. Назву Несторівська (рос. Несторовская), на честь Нестора-літописця, вулиця отримала у 1869 році[1], однак в офіційних документах ще починаючи з 1880-х років вулиця також іменувалася Нестерівською. У 1889 році обидві вулиці було об'єднано під спільною назвою Нестерівська[2].

У 1926 році у зв'язку з 10-річчям смерті поета та письменника Івана Франка отримала назву вулиця імені Івана Франка[3]. Сучасна уточнена назва — з 1944 року[4].

  • Нестерівська вулиця, 1890
  • Нестерівська вулиця, 1902
  • Краєвид на Володимирський собор, 1890

Будинки, що мають історичну та архітектурну цінність, пам'ятки архітектури
  • № 4 (особняк; 1897, арх. Андрій-Фердинанд Краусс);
  • № 19 (прибутковий будинок; кінець XIX — початок XX століття);
  • № 28 (особняк; кінець XIX століття);
  • № 42 (житловий будинок).

Будинки № 1, 5, 6, 9, 11, 12, 13, 15, 16, 17, 18, 20, 22, 26, 29, 31, 33, 34, 36, 38, 40, 42, 44, 46 споруджені в 2-й половині XIX — 1-й третині XX століття.

Персоналії

Будинок № 4 належав сестрі відомого вченого Миколи Кащенка та письменника Андріяна Кащенка. У будинку № 18 в 1904–1913 роках мешкав композитор Богуміл Воячек[5]. У будинку № 26 на початку XX століття мешкав Отто Шмідт. У будинку № 31 мешкав академік Володимир Іконніков. У будинку № 33 мешкали інженер-мостобудівник Микола Бєлелюбський та в 1918–1919 роках — письменник Костянтин Паустовський.

У будинку на території сучасної садиби № 19 у 1880–1882 роках містилася рисувальна школа Миколи Мурашка.

Установи та заклади

Забудова

Примітки
  1. Часть оффиціальная [ О наименованіи нѣкоторыхъ улицъ и площадей въ Кіевѣ ] // Кіевлянинъ. — 1869. — № 95. — 14 августа. — С. 1–2. (рос. дореф.) Архівовано з першоджерела 15 березня 2013.
  2. В енциклопедичному доміднику «Київ» стверджується, начебто паралельна назва вулиці — Нестерівська, на честь льотчика Петра Нестерова, який загинув у повіряному бою, почала вживатися під час Першої світової війни, а також, начебто вулицю названо на честь художника Михайла Нестерова, який брав участь у розписі Володимирського собору.
  3. Улица имени Франко // Киевский пролетарий. — 1926. — № 116 (278). — 23 мая. — С. 5. (рос.)
  4. Витяг з постанови виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва» // Київська правда. — 1944. — № 249 (6223). — 22 грудня. — С. 2. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.
  5. Житловий будинок 1889–90, в якому проживав Воячек Б. І.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.