Вулиця Довбуша (Львів)

У 1599 році у місті сталась велика епідемія чуми, померло багато дітей. Їх поховали біля гори Лева. На початку XVII століття поблизу цього цвинтаря, під Змієвою горою, спорудили костел святого Войцеха[4]. 1667 року між горами Лева та Змієвою (Вовчою) до костелу прокладена дорога, яка отримала назву — вулиця святого Войцеха[5]. На часі німецької окупації Львова у 1943—1944 роках — Альбрехтґассе.[6] У липні 1944 року повернена передвоєнна назва вулиці — святого Войцеха[7]. Від жовтня 1945 року епізодично мала назву — вулиця Львівська[8] і того ж року вдруге повернена передвоєнна назва вулиці. Сучасна назва — з 1946 року, на честь ватажка карпатських опришків Олекси Довбуша[9][10].

Вулиця Довбуша на зламі тисячоліть є дивною еклектикою найрізноманітніших архітектурних стилів. Тут є будівлі й кінця XIX століття: на фасаді двоповерхового будинку № 6-Б зазначено дату — 1897 рік. Є зразки і польського міжвоєнного конструктивізму, і сталінської архітектури 1950-х років — триповерховий будинок № 11, віддалений від вулиці вглиб зелених насаджень, який імовірно був призначений для тодішньої радянської партійної еліти, оскільки біля нього є залишки бомбосховища[3].

Будинок № 7-А — зразок «хрущовського ренесансу» 1960-х років, а житловий комплекс будинку № 1 — радянського конструктивізму 1970-х років[3]. Також присутні й втілення експериментальних радянських проєктів 1970-х та будівлі 1980-х років, і нарешті, позбавлена смаку елітна забудова часів Незалежності[11]. У наріжній кам'яниці під № 2 на початку XX століття було помешкання судді Зенона Осипа Шухевича, де 30 червня 1907 року народився майбутній головнокомандувач УПА Роман Шухевич. 3 грудня 2007 року на фасаді будинку встановлено меморіальну таблицю (скульптор Юліан Савко)[12].

В будинку під № 20 міститься львівський дошкільний навчальний заклад ясла-садок № 12 «Золотий півник», збудований львівським ВО «Алмазінструмент» у 1980 році та розрахований на 92 місця. На підставі рішення № 601 виконавчого комітету Львівської міської ради депутатів трудящих від 31 грудня 1980 року навчальна установа передана на баланс міського відділу народної освіти[13][14]. Нині — дошкільний навчальний заклад ясла-садок № 12 Львівської міської ради.

Під № 24, розташована пам'ятка архітектури — ансамбль колишнього костелу святого Войцеха. Костел, споруджений 1607 року польським архітектором Павлом Римлянином у стилі львівського ренесансу. Тоді ж зведена двоповерхова дерев'яна монастирська будівля з бурсою. 1702 року дерев'яну монастирську будівлю замінили мурованою[15]. 1704 року тут перебував штаб шведського короля Карла XII, що керував штурмом Львова під час Великої Північної війни 1700—1721 років[4]. У XVIII столітті костел належав Отцям Місіонерам, які відкрили тут духовну семінарію. Під час касаційних реформ австрійського уряду у 1784 році костел був закритий, монастир — ліквідований. Приміщення монастиря перетворили на Цісарсько-королівський пороховий склад № 3. 23 квітня 1897 року, у 900-у річницю смерті святого Войцеха, костел повернули громаді, відреставрували та освятили. Монастирські приміщення пристосували під бурсу для студентів Львівської латинської семінарії[15].

Після другої світової війни в приміщеннях костелу та монастиря розмістилася військова частина, яка перебувала тут до початку 1990-х років. Тоді зменшили вікна, замурувавши нижні частини[15]. Постановою виконавчого комітету львівської обласної Ради народних депутатів № 393 від 22 листопада 1988 року костел внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 903-м[2]. 1993 року костел з монастирськими приміщеннями передали згромадженню Воїнства Христового[15]. 8 вересня 1996 року, після відновлення, костел освятили як храм Святого Йосафата та всіх українських мучеників УГКЦ, яких відображає стінопис, виконаний у 2002 році чеською маляркою Мілою Міною[4]. У відновлених монастирських приміщеннях оселилися монахи згромадження Воїнства Христового[15].

В кінці вулиці на території регіонального ландшафтного парку «Знесіння» розташована «Домівка врятованих тварин», створена ГО «Екозахист» Ореста Залипського у 2018 році. «Домівка врятованих тварин» також має адресу — вул. Довбуша, 24. Спочатку була відкрита на волонтерських засадах. Згодом Орест Залипський перейшов працювати в РЛП «Знесіння», і вже спільно з керівництвом парку, зокрема, з директоркою парку Уляною Тарас створили зоологічний відділ. Штат відділу складається з п'яти осіб — керівник зоологічного відділу, орнітолог, спеціаліст та двоє технічних працівників. Нині у притулку перебуває близько 150 тваринок. У Домівці проводиться чимало просвітницьких заходів — різноманітні благодійні ярмарки, аукціони, на яких збираються львів'яни[16].

• Антоневич Микола — історик, громадський діяч, український політик москвофільського напрямку. Депутат імператорського райхсрату Австро-Угорщини (1873—1879) та посол 4-х каденцій Галицького сейму[17]. Мешкав в будинку на вул. Святого Войцеха, 2[18].

• Громов С. Імена видатних людей у вулицях Львова. — Львів : НВФ «Українські технології», 2001. — 172 с. — ISBN 978-617-629-077-3.
• Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 163—164. — ISBN 978-966-2154-24-5.
• Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 20, 77, 85, 98, 124. — ISBN 966-603-115-9.
• Мельник І. В. Галицьке передмістя // Львівські вулиці і кам'яниці, мури, закамарки, передмістя та інші особливості королівського столичного міста Галичини. — Львів : Центр Європи, 2008. — 384 с. — ISBN 978-966-7022-79-2.
• Мельник І., Масик Р. Під Високим Замком до Знесіння // Пам'ятники та меморіальні таблиці міста Львова. — Львів : Апріорі, 2012. — С. 132—133. — ISBN 978-617-629-077-3.
• Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму. — Львів : Тріада плюс, 2010. — 228 с. — (Львівська сотня) — ISBN 978-966-486-089-2.

• Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Довбуша Олекси. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 12 грудня 2021.
• Нетуристичний Львів: містична гора, кам'яний храм та забуте трамвайне місто. tvoemisto.tv. Медіа-хаб «Твоє Місто». Процитовано 25 липня 2020.
• Христина Процак (16 квітня 2019). Львівська міська рада спільно з мешканцями відстоює позицію, що на вул. Довбуша, 15 не може бути будівництва, це територія парку. city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. Процитовано 25 липня 2020.
• Зоя Красовська. Готель під Лисою горою: будівництво на Знесінні зупинили, та чи повернуть землю?. tvoemisto.tv. Медіа-хаб «Твоє Місто». Процитовано 25 липня 2020.