Вулиця Кирила і Мефодія (Мінськ)

Вулиця розташована в історичному Верхньому місті. Орієнтована з південного заходу на північний схід. Починається від площі Свободи, спускається в напрямку р. Свіслоч до перетину з вулицею Зибіцькою.

Вулиця в 1918 році

Вулиця є однією з найстаріших у Мінську[1] . На території комплексу монастиря бернардинів, в районі вулиці Кирила і Мефодія в 2010–2013 роках активно проводилися археологічні роботи, в ході яких було виявлено ділянку вулиці, яка з XI — XII століть проходила від р. Свіслоч в напрямку Бернардинського монастиря, завдяки чому було уточнено місце розташування осередку стародавнього Мінська — території, де жили ремісники, торговці. Також були знайдені речі XI — XIV століть[1] .

Перші відомі будівлі датуються початком XVI століття, коли забудовувався район Верхнього міста[2] . Історична назва вулиці — Велика Бернардинська, в 1866–1922 роках називалася Монастирська внаслідок розташування на вулиці релігійних будівель[2] .

У 1893 році за вулиці була прокладена лінія конки . У 1922 році вулиця була перейменована на честь російського революціонера-анархіста Михайла Олександровича Бакуніна .

Конка. 1927

Трамвай рухається з вулиці Бакуніна (сьогодні вул. Кирила і Мефодія) по Новому мосту через р. Свіслоч. Осінь 1929 р.

Костел Св. Йосипа і монастиря Бернардинів

У 1929 році на місці конки проклали першу в місті лінію трамвая, яку запустили в ніч з 8 на 9 жовтня . Трамвай рухався з вулиці Бакуніна (суч. Кирила і Мефодія) за давніми маршрутами конки, по дерев'яному Новому мосту через р. Свіслоч (не зберігся)[3] . Після війни біля цього мосту німців змусили вирити велику яму. Потім перед нею розстріляли близько 70 фашистів і там же поховали. У 1956 році лінія трамвая на вулиці була ліквідована.

У 1990 році вулиця була перейменована на честь просвітителів і творців слов'янської писемності братів Кирила і Мефодія .[1] .