Вулиця Нижній Вал (Київ, Подільський район)
Ву́лиця Ни́жній Ва́л — вулиця у Подільському районі міста Києва, місцевості Поділ, Плоське. Пролягає від Глибочицької до Набережно-Хрещатицької вулиці та Вантового мосту. Відділена бульварною алеєю від свого парного боку — вулиці Верхній Вал, лежить на місці укріплень вздовж течії зниклої річки Глибочиці, заведеної у колектор.
Вулиця Нижній Вал Київ | |
---|---|
| |
Місцевість | Поділ, Плоське |
Район | Подільський |
Назва на честь | захисного насипу вздовж р. Глибочиці |
Колишні назви | |
Канава | |
Загальні відомості | |
Протяжність | 1300 м |
Координати початку | 50°27′46″ пн. ш. 30°30′24″ сх. д. |
Координати кінця | 50°28′17″ пн. ш. 30°31′12″ сх. д. |
Поштові індекси | 04071 |
Транспорт | |
Найближчі станції метро | «Контрактова площа» |
Автобуси | А 53, 72, 119 (всі — по вулицях Верхній Вал та Нижній Вал) |
Трамваї | Т 14, 18 (обидва — по вулицях Верхній Вал та Нижній Вал), 11, 12, 16, 19 (всі — по Костянтинівській та Межигірській вулицях) |
Рух | односторонній |
Покриття | асфальт |
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
Будівлі | автостанція «Поділ» |
Зовнішні посилання | |
Код у реєстрі | 11144 |
У проєкті OpenStreetMap | r2145920 |
Мапа | |
Вулиця Нижній Вал у Вікісховищі |
Прилучаються вулиці Лук'янівська, Мирна (нижня частина Олегівської), Житньоторзька, Костянтинівська, Межигірська, Волоська, Почайнинська.
Історія
Вулиця Нижній Вал є однією з давніх вулиць Подолу, проте під сучасною назвою відома від початку XIX століття. У 30-ті роки XX століття частина Нижнього Валу (від початку до Костянтинівської вулиці) разом з аналогічною частиною вулиці Верхній Вал мала назву Кі́мівська вулиця, на честь Комуністичного Інтернаціоналу Молоді (КІМ)[1].
Забудова
На Нижньому Валі знайдено залишки садиб X–XI століття, дерев'яних тротуарів. За часів польського панування тут були володіння католицького єпископа Біскупщина. В результаті Визвольної війни XVII століття, землі передали київській метрополії, стару назву забули.
Сучасна забудова Нижнього Валу — це переважно споруди XIX — початку XX століття. Будівель, споруджених пізніше 1930-х років — лише декілька.
2014 року на вулиці Нижній Вал, 27-29 з порушенням умов договору оренди ділянки і відхиленням від погодженої проектної документації звели житловий комплекс «Поділ Престиж». Споруда, яка, на думку активістів, спотворила історичну об'ємно-просторову композицію Подолу, отримала в народі назву «Будинок-монстр». Під тиском громадськості міська влада звернулась до суду з позовом про знесення незаконної надбудови. 27 листопада 2019 року, після п'яти років розгляду справи, Господарський суд міста Києва ухвалив відповідне рішення.[2][3]
Верхній та Нижній Вали, радше за все, зазна́ють сильних змін через введення в користування Подільського мостового переходу. Розглядаються різні способи розширення проїзної частини вулиць, аж до побудови естакади.
Пам'ятки історії та архітектури
- Буд. № 7 — житловий будинок (1876)
- Буд. № 9 — житловий будинок (1877)
- Буд. № 19 — міська садиба, в якій розміщувався завод штучних мінеральних вод; у 1920-х роках діяла єврейська молитовна лікарня (кінець XIX — початок XX ст.). Нині — агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в Україні, Молдові та Білорусі
- Буд. № 21 — житловий будинок, в якому у 1899–1916 рр. містився готель «Бліндер» (1889)
- Буд. № 23 — житловий будинок (1874, архітектор В. Прохоров)
- Буд. № 33 — міська садиба, в якій містився безкоштовний притулок Товариства надання медичної та матеріальної допомоги бідним породіллям, відділення доброчинного товариства «Крапля молока» (середина XIX — початок XX ст.)
- Буд. № 35/15 — прибутковий будинок (1899)
- Буд. № 37 — міська садиба, в якій містилися молитовні різних єврейських громад; 1-а школа «Талмуд Тора», школа меламедів тощо (кінець XIX — початок XX ст.)
- Буд. № 39 — колишній готель «Дудман» (1892–1895)
- Буд. № 49 — колишній комплекс доброчинних закладів Ф. А. і Н. В. Терещенків (1880-ті)
У літературі
У першій частині роману В. Підмогильного «Місто» згадується будинок №37 по Нижньому Валу, в якому, у крамаря Луки Гнідого, зупинився герой твору Степан, уперше приїхавши до Києва.
Зображення
- Будинки № 7, 9
- Будинок № 19
- Будинок № 21
- Будинок № 23 — типовий єврейський дворик з дерев'яними верандами і зовнішніми сходами
- Будинок № 33
- Будинок № 35
- Будинок № 37. Флігель. Зараз — Київський професійний ліцей сфери послуг
- Будинок № 39
- Будинок № 49. Притулок пологовий. Зараз — АТС
- Будинок № 49а. Притулок нічліжний. Зараз — Укртелеком
- Будинок № 49б. Будинок з безкоштовними квартирами. Зараз — жилий дім
Примітки
Джерела
- Нижній Вал вулиця // Вебенциклопедія Києва.
- Нижній Вал вул. // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 116.
- Нижній Вал вулиця // Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 149. — ISBN 5-88500-070-0.
- Нижній Вал вулиця // Вулиці міста Києва: офіційний довідник / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“». — С. 173.
- Вулиця Нижній Вал // Фотоспомин. Київ, якого немає: Анотований альбом світлин 1977–1988 років / автор світлин В. Галайба; автори-упорядники: М. Виноградова та ін. — К. : Головкиївархітектура; НДІТІАМ, 2000. — 408 с. : іл. — ISBN 966-7452-27-1. Архівовано з першоджерела 2 липня 2015.
- Нижний Вал улица // Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1982. — С. 388–389. (рос.)
- Нижній Вал вулиця // МІАС ЗМД «Містобудівний кадастр Києва».