Почайнинська вулиця

Почайнинська вулиця — вулиця в Подільському районі міста Києва, місцевість Поділ. Пролягає через весь Поділ від Іллінської та Набережно-Хрещатицької до Набережно-Лугової вулиці.

Почайнинська вулиця
Київ
Місцевість Поділ
Район Подільський
Назва на честь р. Почайни
Колишні назви
Почаївська
Загальні відомості
Протяжність 1,28 км
Координати початку 50°27′58″ пн. ш. 30°31′27″ сх. д.
Координати кінця 50°28′30″ пн. ш. 30°30′49″ сх. д.
Поштові індекси 04070, 04071
Транспорт
Найближчі станції метро  «Контрактова площа»
 «Тараса Шевченка»
Автобуси А 115
Рух односторонній (від початку до вул. Григорія Сковороди),
двосторонній (від вул. Григорія Сковороди до кінця)
Покриття асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Храми Іллінська церква
Введенська церква
Навчальні заклади Введенська гімназія
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 11351
У проєкті OpenStreetMap r342024
Мапа
 Почайнинська вулиця у Вікісховищі

Прилучаються вулиці Григорія Сковороди, Спаська, Хорива, Верхній Вал і Нижній Вал, Ярославська, Щекавицька, Введенська і Турівська.

Історія

Одна з найдавніших вулиць Києва, була відома під назвою Почаївська. Вулиця мала характерний для ландшафту цієї частини міста вузький та звивистий характер. Після Подільської пожежі 1811 року була заново розпланована відповідно до плану архітектора Вільяма Гесте. Траса вулиці прокладена з урахуванням розміщення композиційних домінант допожежної забудови, до яких належать Іллінська церква, церква Миколи Набережного та церква Введення Пресвятої Богородиці.

Сучасна назва вулиці вживається з середини XX століття і походить від річки Почайна — правої притоки Дніпра, у гирлі якої знаходився порт (або Притика) на торговельному шляху «з варяг у греки»[1]. Вважається, що вулиця прокладена на місці колишнього русла Почайни[2].

Однак ще до початку 1970-х років в офіційних документах та на картах міста паралельно вживалися як стара[3][4], так і нова назва[5][6] вулиці.

Забудова

Іллінська церква

Нинішня Іллінська церква (вул. Почайнинська, 2) вважається наступницею першого християнського храму Русі[7]. Є пам'яткою національного значення. Архітектурний ансамбль церкви складають:

  • Іллінська церква (1692 р.)
  • Дзвіниця (початок XVIII ст.)
  • Мала бурса (XVIII ст.)
  • Брама й огорожа (1755 р.)
  • Проскурня (друга половина XVIII ст.)

Інші пам'ятки історії та архітектури
  • Введенська церква
  • Будинок № 12
  • Будинок № 18
  • Будинок № 28
  • Будинок № 40
  • Будинок № 62 — пам'ятка історії, зведений у 1969 році. Дев'ятиповерховий, цегляний. У 1969—1991 роках в квартирі № 14 проживав Йосиф Оксіюк, архієпископ УАПЦ[8].
Пам'ятний хрест Жертвам Голодомору

Пам'ятники та меморіальні дошки
  • Пам'ятний хрест Жертвам Голодомору на вшанування жертв Голодомору і репресій 1930-х рр.; знаходиться на території церкви Миколи Набережного.

Див. також

Примітки
  1. докладно у главі «Оболонська річка Почайна»
  2. «Киев: Энциклопедический справочник / Под ред. А. В. Кудрицкого»
  3. «Справочник милиционера по городу Киеву», 1958 год(рос.)
  4. Київ. Картосхема з трасами міського транспорту. 1970 рік
  5. Карта Києва. 1947 рік
  6. Довідник «Вулиці Києва». 1958 рік
  8. Сергій Білокінь. Житловий будинок 1969, в якому проживав Оксіюк Й. Ф. (іст.) // Звід пам'яток історії та культури України / 1999. — Кн. 1. — Ч. 2. — Київ. — М — С. — С. 609—1216. (стор. 979)

Джерела
  • Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1982. — С. 451. (рос.)
  • Справочник милиционера по городу Киеву // Сост. А. Духовный, Г. Воробей. — К.: Издание Управление милиции города Киева, 1958. — С. 111, 346. (рос.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.