Вулиця Стрітенська (Полтава)
Стрі́тенська ву́лиця — вулиця у Шевченківському районі Полтави, одна з найдовших у місті[1]. Пролягає приблизно від перехрестя з вулицею Пилипа Орлика через перетини з вулицями Соборності, Небесної Сотні, Гагаріна, Пушкіна і Шевченка до вулиці Патріарха Мстислава.
Стрітенська вулиця Полтава | |
---|---|
| |
Місцевість | Центр |
Район | Шевченківський |
Назва на честь | Стрітенської церкви |
Колишні назви | |
радянського періоду (українською) | Комсомольська |
радянського періоду (російською) | Комсомольская |
Загальні відомості | |
Координати початку | 49°35′19″ пн. ш. 34°33′47″ сх. д. |
Координати кінця | 49°34′33″ пн. ш. 34°32′48″ сх. д. |
Транспорт | |
Рух | частково двосторонній |
Покриття | асфальт |
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
Державні установи | Полтавське відділення НБУ, Апеляційний суд Полтавської області |
Навчальні заклади | Полтавська дитяча музична школа №1 ім. П.І. Майбороди, ЗОШ №4, Полтавський базовий медичний коледж |
Медичні заклади | ПОКЛ ім. М. В. Скліфосовського |
Забудова | багатоповерхова комерційна і житлова, приватний сектор |
Комерція | готель «Театральний», магазин «Комбат» |
Підприємства | ТОВ СМНК-69 |
Зовнішні посилання | |
У проєкті OpenStreetMap | r1666037 |
Мапа | |
Вулиця Стрітенська у Вікісховищі |
Історія
Історія вулиці сягає XVIII століття. Колись вона об'єднувала територію Старої і Нової Полтавської фортеці. Починається від яру, у місці, де Полтава вже сходить на нижню частину міста і закінчується перетином з вулицею Трегубівською, тобто на території Кобищанів, які ще навіть у ХІХ ст. були за межами Полтави. Коли в 1802—1803 рр. виділили ділянку для богоугодного закладу (нині — обласна лікарня), то через відчужені приватні володіння проклали вулицю, перпендикулярно Ново-Полтавській, у бік Познанської греблі (вул. Миколи Дмітрієва) і назвали її Крайньою вулицею. Пізніше її продовжили у протилежному напрямку, до Стрітенської церкви, і по всій довжині вулицю почали називати Стрітенською на честь Стрітенської церкви, що містилася на ній. На картах старої Полтави позначалася як Стрітенська або Срітенська, залежно від того, як називали церкву. У 1933 році, в часи войовничого атеїзму, її було розібрано. На сьогодні від будівель, що належали церкві, збереглася лише одна. Тривалий час у ній містився дитячий кінотеатр «Салют». Навпроти нього раніше мешкав відомий світлописець Йосип Хмелевський. Крім нього, у різний час на цій вулиці проживали вчений-винахідник Олександр Шаргей, більш відомий як Юрій Кондратюк, та архітектор Лев Вайнгорт. На перетині вулиць Стрітенської та Короленка нині розміщується головний корпус Полтавського базового медичного коледжу. А колись ця територія належала богоугодним закладам. Тут же розташовувався і Хрестовоздвиженський костел[1].
Із радянських часів і до 2016 р. вулиця мала ідеологічну назву — Комсомольська. 20 травня 2016 у рамках виконання закону про декомунізацію голова Полтавської ОДА Валерій Головко cвоїм розпорядженням перейменував 115 топонімів у Полтаві, тим самим повернувши вулиці Комсомольській її історичну назву Стрітенська.[2]