Вулиця Театральна (Херсон)

У буд. № 1, позначеному меморіальною дошкою, в 1891 р. в родині вчителя-словесника народився відомий російський та радянський письменник Борис Андрійович Лавреньов. У Херсоні він провів дитячі та юнацькі роки, тут написав свій перший твір — поему «Люцифер». Нині цей будинок є пам'яткою архітектури (охоронний номер 12218), в ньому відкрито музей «Літературна Херсонщина». Тут розташовані: експозиція літературного відділу, музей-квартира Бориса Лавреньова, виставковий зал, концертний зал «Блакитна вітальня».

У буд. № 5, з 1906 р. розміщується експозиція природно-історичного музею (у теперішній час — природознавчий відділ Херсонського обласного краєзнавчого музею), заснованого в 1899 р. ентомологом і дослідником рослинності Пачоським Й. К.

Через дорогу, в буд. № 8 напередодні Другої світової війни містився гуртожиток курсантів авіашколи ТСОВ АВІАХІМу. У роки війни будинок був спалений німцями, але згодом відбудований. У теперішній час на місці гуртожитку розташована будівля банку.

На перехресті вул. Театральної та вул. Потьомкінська розташований Будинок Вітвицького (буд. № 14), збудований в кінці XIX ст. Будинок належав херсонському городовому лікарю Роману Матвійовичу Вітвицькому. На початку ХХ ст. тут розмістилося Херсонське чоловіче комерційне училище.

Одразу за Потьомкінським сквером та вул. Карла Маркса, розташований обласний академічний музично-драматичний театр ім. М. Куліша. У 1889 р. на цьому місці був збудований міський театр за проектом архітектора В. О. Домбровського. Перший театральний сезон розпочався виставами трупи Лельова-Вутетича. Тут неодноразово виступали знамениті українські трупи Саксаганського П. К. (1891 р.), Кропивницького М. Л. (1895 р.), Садовського М. К. і Саксаганського А. К. (1903 р.), трупа "Товариство нової драми ", створена Мейєрхольдом В. Е. і Кошеверовим А. С. (1902 р.), італійська трупа з Т. Сальвіні та ін.

Херсонська обласна філармонія
(вул. Театральна, 17)

Після втечі німців з міста у березі 1944 р., на подив жителів, театр виявився неушкодженим. Однак на наступний день спрацювала закладена гітлерівцями міна та будівлю було зруйновано. На тому ж місці почалося спорудження нового. У жовтні 1962 р. театр відчинив двері глядачам. У складі сучасного театрального колективу, утвореного в 1936 р., народний артист УРСР Леонід Литвиненко і 12 заслужених артистів УРСР.

Вулиця Театральна — осередок культурного життя міста. До Другої світової війни в буд. № 17 знаходився «Малий театр», а з 1944 р. розміщується обласна філармонія, де були створені камерний оркестр «Гілея», молодіжний вокально-хореографічний ансамбль «Веснянка»; тут почався творчий шлях співака Юрія Богатикова. У цьому будинку в 1915 р. був приватний кінотеатр «Ампір», де 3 листопада 1917 — після Жовтневого перевороту відбулося об'єднане засідання Херсонського Ради, представників профспілкових організацій та місцевого гарнізону, на якому виступив делегат II Всеросійського з'їзду Рад Мар'янов А. С., який розповів про роботу з'їзду та Петроградське збройне повстання. У 1924 р. кінотеатр носить назву «Комінтерн»; в 1929 р. він був частково перебудований, а через три роки тут вперше в місті почали демонструватися звукові кінофільми. У 1997 в приміщенні кінотеатру сталася пожежа, в результаті якої він був зруйнований.

Меморіальна дошка на житловому будинку, в якому мешкав Коста Хетагуров, вул. Театральна (Горького), 19

З вересня 1899 по березень 1900 р., перебуваючи в адміністративному засланні, в буд. № 19 жив осетинський поет Коста Хетагуров. Меморіальна дошка встановлена тут в 1939 р. На цій же вулиці, в буд. № 70, К. Хетагуров знайшов роботу як художник іконописної майстерні.

У 1895 році у південній стороні колишньої вул. Вітовської (№ 21) побудована синагога "Хабад", на місці більш старішої, зараз це буд. № 27. Під час окупації німцями будівля була спалена, відновлена у 1947 році, переобладнана у 1952 році під гуртожиток, а згодом — під витверезник. Наприкінці 1980-х було повернуто єврейській громаді, восени 1990 року синагога відновила свою діяльність. Наразі це єдина діюча синагога міста.

У першій половині XIX ст. в буд. № 54 розміщувалася поштова контора. Після введення в дію херсонського телеграфу (1862) контора стала називатися поштово-телеграфною. Наприкінці 1902 р. на йьому самому місці за проектом і під керівництвом одеського інженера-електрика. Бухгейма Е. О. була побудована перша в Україні громадська радіотелеграфна станція, яка зв'язала Херсон з Голою Пристанню, однак через несумісність апаратів різних систем на початку 1907 р. радіостанцію демонтували. До 1973 р. тут знаходився головпоштамт. Зараз ця будівля займає відділення зв'язку № 25 та ощадна каса.

• інформація на «Мой город — Херсон»(рос.)