Проспект Ушакова (Херсон)

Проспе́кт Ушако́ва — центральний проспект Херсона, розташований у Суворовському районі.

Проспект Ушакова
Херсон
Місцевість Центр
Район Суворовський
Назва на честь Федір Ушаков
Колишні назви
Поштова, Пестелевська, Говардівська, Червоноармійська
Загальні відомості
Координати 46°38′30″ пн. ш. 32°36′47″ сх. д.
Поштові індекси 73000
Транспорт
Тролейбуси Тр №1
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі Готель "Фрегат", ЦУМ, Обласна лікарня
Навчальні заклади Морська академія, ХФ НУК, Херсонський кооперативний економіко-правовий коледж
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа
 Проспект Ушакова у Вікісховищі

З'єднує берег Дніпра із залізничним вокзалом. Стара його назва вулиця Поштова. У XVIII столітті західна її частина нараховувала декілька кварталів — на той час вона була крайньою східною вулицею Грецького передмістя. У першій половині XIX ст. забудовано майбутній проспект до сучасної будівлі обласної лікарні.

На плані початку 50-х років XIX ст. мала назву Пестелевської, на честь херсонського губернатора Пестеля В. І., який обіймав цю посаду з 1839 по 1845 роки. За часи Пестеля було здійснено проект благоустрою набережної Дніпра, що і стало приводом для увічнення його ім'я на мапі міста — у назві вулиці, що саме і йшла від набережної.

У 1850 році губернатор Оленич-Гнененко К.А. видав розпорядження насадити на цій вулиці алею. На плані 1855 року вулиця названа Поштовою, тоді як найменування "Пестелевський" перейшло до бульвару, який було засаджено при Пестелі В.І. на початку 1840-х років.

У 1890 році Поштову вулицю перейменовано у Говардівську — на честь англійського лікаря, філантропа Джона Говарда, який помер від висипного тифу у Херсоні в 1790 році. З 1947 року — проспект носить ім'я російського флотоводця Ф. Ф. Ушакова.

Остаточно магістраль сформувалась у 1950-1970-х роках.

Опис

Житловий будинок на розі пр. Ушакова та вул. Лютеранської "(колишня Кірова)"

У дореволюційний час на березі Дніпра, звідки починається проспект, містилася дерев'яна пасажирська пристань Російського товариства пароплавства і торгівлі. Зліва від пристані стояв трактир, на місці якого у 1938 році було збудовано паротурбінну електростанцію, котра була підірвана німцями під час війни 1941—1945 рр. Відбудована у повоєнні роки станція продовжувала працювати до 1957 року, коли місто Херсон почало отримувати електроенергію від Каховської ГЕС. Сьогодні в цьому приміщенні функціонує поліграфічна фабрика.

Будинок, у якому з 1911 по 1978 рр. розміщувався краєзнавчий музей
Колишня Станція юних техніків
Один з корпусів Морської академії, на місці якого знаходилась будівля мореходних класів
Пам'ятник Джону Говарду

У 1989 році за проектом архітектора В. Михайленка та інженера П. Фермана на початку проспекту був побудований готельний комплекс «Фрегат» (буд. № 2). Перед будівлею готелю розташована оригінально спланована площа з комплексом взаємопов'язаних між собою фонтанів та водоспадів.

У будинку  16 на проспекті Ушакова в кінці XIX століття розташовувалася нічліжка притулок для знедоленого люду. З 1911 по 1978 р. в цьому приміщенні знаходився краєзнавчий музей. Сьогодні у згаданій будівлі знаходиться управління культури і туризму Херсонської обласної державної адміністрації. А поруч — сучасна будівля видавництва «Наддніпряночка».

На проспекті багато адміністративних будинків. Тут також розташовані навчальні заклади: Морська академія, Херсонська філія Національного університету кораблебудування (буд. № 44), Кооперативний економіко-правовий коледж (буд. № 60).

На місці будівлі головного корпусу Морської академії (буд. № 20) з 1898 по березень 1944 року була будівля Першої Маріїнсько-Олександрівської жіночої гімназії, збудована в стилі еклектизму з домінуванням рис класицизму. Перед приміщенням Морської академії у 1957 році встановлено пам'ятник відомому флотоводцю Ф. Ф. Ушакову.

Будинок  27, споруджений у 1900 році, є пам'яткою архітектури (охоронний номер 230107).

З протилежного боку вулиці міститься будівля Херсонської міської ради та її виконавчого комітету (буд. № 37).

У будинку  22/1 з 1914 року розміщувався лазарет Російського товариства Червоного Хреста, що став під час Першої світової війни військово-хірургічним шпиталем. Сьогодні тут лікарня Суворовського району міста.

У будинку  39 розташовується музичне училище.

На місці пожежної частини у 1973 році побудовано головпоштамт, а там, де стояла перша херсонська електростанція, у 1960 р. відкрито кінотеатр «Україна» (буд. № 45).

Будівля управління Пенсійного фонду (до реконструкції фасаду)

Поруч із кінотеатром розташована будівля обласного управління Пенсійного фонду (буд. № 47).

Будинок  49 займає Центральний універмаг та супермаркет «Сільпо».

На базі майстерень з ремонту тракторів у 1932 р. розпочав роботу електромашинобудівний завод (буд. № 57).

З протилежного боку вулиці споруджена будівля Центру діагностики Херсонської обласної лікарні (буд. № 36).

Квартал між вул. Червоного Хреста і Гмирьова займає Обласна клінічна лікарня, заснована у 1819 році як богоугодний заклад (буд. № 67).

Окрасою проспекту є пам'ятник англійському громадському діячу та гуманісту Джону Говарду, який створений у 1818—1820 рр. за проектом відомого архітектора В. П. Стасова.

Визначні будівлі

Мореходні класи

Будівля Херсонських морехідних класів трьох разрядів була збудована на честь 25-річчя царювання імператора Олександра ІІ 19 лютого 1880 року на пожертви мешканців міста й за сприяння губернатора О. С. Ерделі та міського голови В. Г. Терещенка. Вона знаходилася на перехресті вулиць Поштової (Ушакова) та Пестелевського бульвару — на місці одного із сучасних корпусів Морської академії (пр-т Ушакова, 14).

Пожежна частина

Довгий час центральна пожежна команда міста містилася в будівлі міської поліції на вулиці Соборній (нині на цьому місці Художній музей). У 18981899 роках на Поштовій вулиці для пожежного депо було побудовано нове приміщення, що включало квартиру брандмайстра і пожежну каланчу, з якою цілодобово велося спостереження. За пожежами стежили також на Військовому форштадті і з каланчі на Забалці, де вона збереглася до наших днів. В залежності від того, в якому районі міста виникала пожежа, на башті вивішувалося певне число повітряних куль. У кожному з трьох районів міста був власний пожежний обоз, що мав коней визначеної масті. Якщо обоз мчав по вулицях з червоним прапором, значить, він їде на гасіння пожежі. Але частіше були виїзди з синім прапором, для прогулянки коней. Ця незвичайна будівля з баштою знаходилася на місці сучасного поштамту, побудованого в 1973 році (пр-т Ушакова, 41).

Нічліжка (притулок)

За пожежною командою знаходилася будівля Міського нічліжного притулку імені Густава Івановича Фальц-Фейна, побудоване його спадкоємцями в 1910 році замість нічліжного будинку, який раніше містився в будівлі по вул. Ушакова (нині — Обласне управління культури). У Херсоні було 3 приватних притулки і один міський. Ночівля в приватних притулках коштував 5 коп., а в міському — 3 коп. Щодня послугами Міського притулку користувалося близько 110 осіб. Після 1917 року в будівлі розміщувалися різні організації, а згодом її було переобладнано під макаронну фабрику. У 1964 році на місці нічліжного притулку був побудований готель «Київ» (пр-т Ушакова, 43).

Міська електростанція

Перший камінь будівлі Міської електричної станції був закладений 28 травня 1908 року і в цей самий день о. Володимиром Єфремовим була відслужена урочиста молебень. Будівля електричної станції будувалася під керівництвом міського архітектора А. І. Сварика. Пуск останнього — третього дизель-мотора, а також приймання станції відбулася 5 червня 1909 року.

Міська електрична станція будувалася за рахунок капіталу П. І. Соколова. Міською управою були затверджені «Правила приєднання абонентів до мережі електричного освітлення та умови користування електричною енергією від міської електричної станції в м. Херсоні», згідно з яким і вирішувалися всі питання користування електричною енергією.

До 1 січня 1914 вуличне і паркове освітлення складалося з 222 дугових ліхтарів і 27 ліхтарів з лампами розжарювання на 400 і 100 свічок. 144 дугових ліхтаря горіли в місті до світанку, а 78 — лише до 1:00 ночі. На електричній станції до того часу вже працювало 5 дизельних двигунів.

Зруйнована в роки Громадянської війни та Визвольних змагань 1917—1921 років, електростанція була відновлена ​​і працювала до 1930-х років, але потреб міста вона вже не задовольняла. Незабаром після пуску в експлуатацію нової паротурбінної електростанції, побудованої в 1938 році, дизель-електростанція була демонтована, а в її приміщенні працювали ремонтні майстерні. Будівля була підірвана німецькими військами при відступу в березні 1944 року.

У 1960 році на місці електричної станції побудували кінотеатр «Україна» (проспект Ушакова, 45).

Мешканці

меморіальна дошка

В будинку  26 в квартирі № 1 мешкав херсонсткий художник Курнаков Георгій Васильович. На будинку йому встановлена меморіальна дошка. В будинку  51 мешкали херсонські митці:

Примітки

Джерела

  1. Костюк Л. Херсон. Улицы помнят: путеводитель / Людмила Костюк, Владимир Ракович, Израиль Ратнер. — Симф.: Таврия, 1987. — 112 с.: ил.
  2. Пиворович В. Улицами старого Херсона / Виктор Пиворович, Сергей Дяченко. — Херсон, 2002. — 196 с.: ил.
  3. Сухопаров С. Улицы Херсона. Очерки / Сергей Сухопаров. — Херсон: Издат. Дом «СЛАЖ», 2002. — 160 с.: ил.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.