Проспект Ушакова (Херсон)

Будівля Херсонських морехідних класів трьох разрядів була збудована на честь 25-річчя царювання імператора Олександра ІІ 19 лютого 1880 року на пожертви мешканців міста й за сприяння губернатора О. С. Ерделі та міського голови В. Г. Терещенка. Вона знаходилася на перехресті вулиць Поштової (Ушакова) та Пестелевського бульвару — на місці одного із сучасних корпусів Морської академії (пр-т Ушакова, 14).

Довгий час центральна пожежна команда міста містилася в будівлі міської поліції на вулиці Соборній (нині на цьому місці Художній музей). У 1898—1899 роках на Поштовій вулиці для пожежного депо було побудовано нове приміщення, що включало квартиру брандмайстра і пожежну каланчу, з якою цілодобово велося спостереження. За пожежами стежили також на Військовому форштадті і з каланчі на Забалці, де вона збереглася до наших днів. В залежності від того, в якому районі міста виникала пожежа, на башті вивішувалося певне число повітряних куль. У кожному з трьох районів міста був власний пожежний обоз, що мав коней визначеної масті. Якщо обоз мчав по вулицях з червоним прапором, значить, він їде на гасіння пожежі. Але частіше були виїзди з синім прапором, для прогулянки коней. Ця незвичайна будівля з баштою знаходилася на місці сучасного поштамту, побудованого в 1973 році (пр-т Ушакова, 41).

За пожежною командою знаходилася будівля Міського нічліжного притулку імені Густава Івановича Фальц-Фейна, побудоване його спадкоємцями в 1910 році замість нічліжного будинку, який раніше містився в будівлі по вул. Ушакова (нині — Обласне управління культури). У Херсоні було 3 приватних притулки і один міський. Ночівля в приватних притулках коштував 5 коп., а в міському — 3 коп. Щодня послугами Міського притулку користувалося близько 110 осіб. Після 1917 року в будівлі розміщувалися різні організації, а згодом її було переобладнано під макаронну фабрику. У 1964 році на місці нічліжного притулку був побудований готель «Київ» (пр-т Ушакова, 43).

Перший камінь будівлі Міської електричної станції був закладений 28 травня 1908 року і в цей самий день о. Володимиром Єфремовим була відслужена урочиста молебень. Будівля електричної станції будувалася під керівництвом міського архітектора А. І. Сварика. Пуск останнього — третього дизель-мотора, а також приймання станції відбулася 5 червня 1909 року.

Міська електрична станція будувалася за рахунок капіталу П. І. Соколова. Міською управою були затверджені «Правила приєднання абонентів до мережі електричного освітлення та умови користування електричною енергією від міської електричної станції в м. Херсоні», згідно з яким і вирішувалися всі питання користування електричною енергією.

До 1 січня 1914 вуличне і паркове освітлення складалося з 222 дугових ліхтарів і 27 ліхтарів з лампами розжарювання на 400 і 100 свічок. 144 дугових ліхтаря горіли в місті до світанку, а 78 — лише до 1:00 ночі. На електричній станції до того часу вже працювало 5 дизельних двигунів.

Зруйнована в роки Громадянської війни та Визвольних змагань 1917—1921 років, електростанція була відновлена ​​і працювала до 1930-х років, але потреб міста вона вже не задовольняла. Незабаром після пуску в експлуатацію нової паротурбінної електростанції, побудованої в 1938 році, дизель-електростанція була демонтована, а в її приміщенні працювали ремонтні майстерні. Будівля була підірвана німецькими військами при відступу в березні 1944 року.

У 1960 році на місці електричної станції побудували кінотеатр «Україна» (проспект Ушакова, 45).