Вусач ялиновий малий

Вуса́ч яли́новий мали́й (лат. Monochamus sutor Linnaeus, 1758 = Cerambyx anglicus Voet, 1778 = Cerambyx atomarius DeGeer, 1775 = Lamia heinrothi Caderhjielm, 1798 = Monohammus obscurior Abeille de Perrin, 1869) вид жуків з родини вусачів.

?
Вусач ялиновий малий

Monochamus sutor Linnaeus, 1758 (самець)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Підцарство: Справжні багатоклітинні тварини (Eumetazoa)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Підклас: Крилаті комахи (Pterygota)
Інфраклас: Новокрилі (Neoptera)
Надряд: Голометабола (Holometabola)
Ряд: Жуки (Coleoptera)
Підряд: Всеїдні жуки (Polyphaga)
Інфраряд: Кукуїформні (Cucujiformia)
Надродина: Церамбікоїдні (Cerambycoidea)
Родина: Вусачі (Cerambycidae Latreille, 1802)
Підродина: Ляміїни (Lamiinae Latreille, 1825)
Триба: Ляміїні (Lamiini Latreille, 1825)
Рід: Вусач ялиновий (Monochamus Dejean, 1821)
Вид: Вусач ялиновий малий (M. sutor)
Monochamus sutor
Linnaeus, 1758
Посилання
Вікісховище: Monochamus sutor
EOL: 2868432
NCBI: 236073

Хорологія

Хорологічно M. sutor — це бореально-альпійський вид, що належить до європейсько-сибірського зооґеографічного комплексу. Ареал охоплює Європу, Кавказ та Росію. В Карпатському Єврорегіоні України є звичайним, іноді масовим видом, зустрічається переважно в гірських районах.

Екологія

Прив'язаний до місцезростань смереки європейської, а також в околицях деревопереробних комбінатів, куди завозиться з деревиною. Трапляється на зрубах та вітровалах у великих кількостях, де спарюється і відкладає яйця, а також живиться хвоєю та лубом дерев. Літ триває з червня по вересень. Личинка розвивається в деревині смереки, дуже рідко ялиці, а в Північній Європі ще й сосни.

Морфологія

Імаго

Надкрила характеризуються циліндричною формою без чітко виражених звужень до вершини, тіло — валькувате. Надкрила вкриті дуже дрібними округлими волосяними плямками, особливо у самок. Щиток цілком розділений голою смугою навпіл. Вусики самця у 2,5, а самок — у 1,5 рази довші за тіло. Довжина тіла коливається в межах 14-28 мм.

Личинка

У личинки з кожної сторони голови по 1 вічку. Вусики 3-членикові. Ментум відокремлений від субментуму. Основна частина пронотуму покрита мікроскопічними шипиками. Черевні мозолі в ґранулах, розташованих на дорзальній стороні в 4, а на вентральній — в 2 ряди. Анальний отвір трьохпроменевий, з укороченим нижнім променем.

Життєвий цикл

Розвиток триває 2 роки.

Підвиди

Література

  1. Бартенев А. Ф. Обзор видов жуков-усачей (Coleoptera: Cerambycidae) фауны Украины // Вісті Харківського ентомологічного товариства. — 2003 (2004). — 11, № 1-2. — с. 24-43
  2. Загайкевич І.К. Таксономия и экология усачей. — К.: Наукова Думка, 1991. — 420 с.;
  3. Заморока А. М. Висотно-домінантний розподіл фауни жуків-вусачів на північно-східному меґасхилі Українських Карпат та південно-західній окраїні Східноєвропейської платформи // Вісн. Прикарпатського у-ту, серія біол. № 3 — Івано-Франківськ, 2003. — с. 112—127;
  4. Заморока А. М. Жуки-вусачі Івано-Франківської області // мат. конф. «Проблеми вивчення та охорони біорізноманіття Карпат і прилеглих територій». — Івано-Франківськ, 2007. — с. 131—132;
  5. Lazorko W. Die Koleopterologische Fauna des Berges «Jayce Perehinske» und der Umgebung (Ukraine, Karpaten — Gorgany Kette) // Proc. of Shevchenko Scient. Soc. math. phys. and med. section. — 1953. — p. 24-28;
  6. Łomnicki M. Catalogus Coleopterorum Haliciae. — Leopoli, 1884. — S. 1-43;

Посилання

  1. Систематика виду на порталі BioLib (англ.)
  2. Зображення та відомості про вид на порталі cerambyx.uochb.cz (англ.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.