Вухань звичайний

Вухань звичайний, Вухань бурий (Plecotus auritus) — вид рукокрилих родини Лиликові (Vespertilionidae).

?
Вухань бурий

Вухань звичайний
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Рукокрилі (Chiroptera)
Родина: Лиликові (Vespertilionidae)
Рід: Вухань (Plecotus)
Вид: Вухань звичайний
Plecotus auritus
(Linnaeus, 1758)

Посилання
Вікісховище: Plecotus auritus
EOL: 289433
ITIS: 632133
МСОП: 17596
NCBI: 61862
Fossilworks: 233611

Зовнішній вигляд

Вухань бурий в оселі

Дорослий вухань звичайний має довжину тіла 4.5–4.8 см, хвіст 4.1–4.6 см, довжина крил 4–4.2 см, вуха 3.3–3.9 см в довжину, зрослі при основі, вершини траґусів вуха світліша за решту тіла. Хутро на спині жовто-коричневого або коричневого кольору, живіт білуватий. Мембрани крил попелясто-коричневі.

Сліпі. Над очима є великі (більші за око) бородавки; кінець морди позаду ніздрів роздутий; вільний палець крила довгий (6.2–7.2 мм); пеніс вузький; передпліччя — 36–41 мм.

Поширення

Країни проживання: Албанія, Андорра, Австрія, Азербайджан, Білорусь, Бельгія, Боснія і Герцеговина, Болгарія, Хорватія, Чехія, Данія, Естонія, Фінляндія, Франція, Грузія, Німеччина, Греція, Угорщина, Іран, Ірландія, Італія, Казахстан, Латвія, Ліхтенштейн, Литва, Люксембург, Молдова, Монако, Чорногорія, Нідерланди, Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Російська Федерація, Сан-Марино, Сербія, Словаччина, Словенія, Іспанія, Швеція, Швейцарія, Туреччина, Україна, Британія. Ендемік Європи, де він широко розповсюджений від 65 ° пн.ш. на південь до Середземного моря і на схід до західного Уралу і північного Кавказу. На півдні обмежений більш висотними місцями проживання. В Альпах материнські колонії перебувають до 1920 м над рівнем моря, місця зимової сплячки до 2350 м над рівнем моря.

В Україні чисельність вуханів падає, тому цей вид занесений до Червоної книги України[1], загальний розмір популяції — кілька десятків тисяч особин.

Стиль життя

Літні колонії зазвичай складаються з 10-50 самиць, іноді до 100. Взимку, як правило, поодинокі, хоча іноді можуть бути знайдені в дуже малих кластерах (2-3 тварини). Підліткові колонії містять до 10 особин.

Джерела

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.