Вівсянчик чорноголовий

Вівся́нчик чорноголовий[2] (Phrygilus atriceps) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae)[3]. Мешкає в Андах.

?
Вівсянчик чорноголовий

Самець чорноголового вівсянчика
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Саякові (Thraupidae)
Рід: Вівсянчик (Phrygilus)
Вид: Вівсянчик чорноголовий
Phrygilus atriceps
(Lafresnaye & d'Orbigny, 1837)

Ареал поширення виду
Синоніми
Emberiza atriceps
Phrygilus gayi atriceps
Посилання
Вікісховище: Phrygilus atriceps
Віківиди: Phrygilus atriceps
EOL: 1050369
ITIS: 562042
МСОП: 22723059
NCBI: 460211

Опис

Самець чорноголового вівсянчика

Довжина птаха становить 16,5 см. виду притаманний статевий диморфізм. У самців голова чорна, верхня частина тіла оранжева з коричнюватим відтінком, нижня частина тіла жовта, нижні покривні пера хвоста білі. У самичок голова і шия попелясто-сірі, поцятковані чорними смужками. Щоки і горло чорнуваті. Вепрхня частина тіла оливково-коричнева, на спині з зеленуватим відтінком. Груди жовті з охристим відтінком, живіт і гузка білуваті.

Поширення і екологія

Чорноголові вісянчики мешкають на півдні Перу (Арекіпа, Мокеґуа і Такна), на південному заході Болівії, на півночі Чилі (від східної Аріки-і-Парінакоти до північного Кокімбо) та на північному заході Аргентини (на південь до Катамарки). Вони живуть у високогірних чагарникових і кактусових заростях. Зустрічаються парами або невеликими зграйками, на висоті від 3000 до 4500 м над рівнем моря. Іноді приєднуються до змішаних зграй птахів. Живляться насінням і дрібними безхребетними. Гніздо робиться з сухої трави, розміщується в траві або серед скель. В кладці 3-4 світло-блакитнувато-зелених яйця, поцяткованих коричневими або пурпуровими плямками, розміром 23×16 мм.

Примітки

  1. BirdLife International (2016). Phrygilus atriceps.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 02 березня 2022.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.