Ґалаґани (місцевість)

Ґалаґани́ — історична місцевість у Святошинському районі міста Києва. Розташована між проспектом Перемоги, вулицями Дружківською, Екскаваторною та залізницею.

Пам'ятник верстатобудівникам, що загинули на фронтах німецько-радянської війни 1941-1945 років. Встановлений біля головної прохідної Київського верстатобудівного виробничого об'єднання

Ґалаґани Київ
Ґалаґани Вулиця Ґалаґанівська
Загальна інформація
50°27′15″ пн. ш. 30°23′55″ сх. д.
Країна	Україна
Район	Святошинський
Адмінодиниця	Київ
Транспорт
Метрополітен	«Берестейська»  «Нивки»  «Святошин»
Залізнична інфраструктура	Святошин, з. п. Рубежівський
Зовнішні посилання:
У проєкті OpenStreetMap	↑421866 ·R (Київ)
Карта
Ґалаґани Ґалаґани (Київ)
Ґалаґани у Вікісховищі

Виникла як хутір у XIX столітті. Згідно з поширеною думкою, назва поселення виникла за прізвищем його власників, поміщиків Ґалаґанів. Один з них, відомий громадський діяч Григорій Ґалаґан, 1871 року заснував на свої кошти навчальний заклад — Колегію Павла Ґалаґана (містилася в приміщенні теперішнього Музею літератури України, нині — вулиця Богдана Хмельницького, 11).

За іншою версією, поселення виникло 1836 року як хутір, заснований вихідцями з села Біличі (де й донині існує куток під назвою Ґалаґани[1]) братами Ґалаґанами — солдатами лісової охорони Київського лісництва. Лісова охорона існувала до 1871 року, в подальшому на частині місцевості розташовано Рубежівську колонію для неповнолітніх правопорушників[2]. 1893 року у цій місцині було споруджено церкву Святого Олександра Невського (існувала до середини 1930-х років), в 1910-х роках виникли промислові підприємства, одне з яких у майбутньому отримало назву АТ «АТЕК» (колишній завод «Червоний екскаватор»). У 1930-ті роки було збудовано Верстатозавод і сформовано робітниче селище.

З 1923 року — у межах Києва. Сучасна забудова — з 1940-х років.