Північне залізничне напівкільце Києва

Довжина 31 км. Перша черга Північного залізничного напівкільця була споруджена на початку XX століття від станції Пост-Волинський, що знаходиться на початку гілки Коростенського напрямку, до Київського річкового порту і промислового району на півночі Подолу (нині — Подільсько-Куренівський промрайон). Примітно те, що, як і Південне залізничне напівкільце Києва, прокладене в долині річки Либідь, Північне пройшло долиною річки Сирець, що лежить далеко від житлової забудови, серед лісопарків і ярів; в районі Куренівки гілка виходить в міську забудову, по Куренівському (через Вишгородську вулицю) і Старозабарському (через Автозаводську вулицю) шляхопроводам і насипу перетинає Куренівку, далі йде через Подільсько-Куренівський промрайон до станції Почайна і відгалуженням у бік річкового порту і промислових підприємств на півночі Подолу.

Друга черга Північного залізничного напівкільця була споруджена вже за радянської влади до 1929 року, в єдиному комплексі з Петрівським залізничним мостом. Лінія була побудована спочатку одноколійною, а у 1931—1932 роках[1][2] було прокладено другу колію практично на всій дільниці, за винятком мосту через Дніпро. Від залізничної станції Почайна гілка проходить через південь Оболоні, перетинає Дніпро і Десенку по Петрівському залізничному мосту, прямує через Русанівські сади (в яких з 1930- х по 1960-х планувалося спорудження роз'їзду і будівництво гілки на північний схід, сліди будівництва залишилися в плануванні вулиць дачного селища[3]), далі прямує на південь, де змикається з Південним напівкільцем і завершується пасажирською та сортувальною вузловою станцією Дарниця.

Всі перегони на півкільці двоколійні, за винятком Петрівського мосту, електрифіковані в 1969 році. Діють дев'ять станцій та зупинних платформ. Станом на кінець 2012 року трафік складається з вантажних перевезень і поїздів міської електрички в години пік. Північне напівкільце використовується для вантажного транзиту через київський залізничний вузол — вантажні поїзди, що прямують з Фастівського і Коростенського напрямків по Північному напівкільцю обходять центр Києва і перевантажену дільницю Київ-Волинський — Дарниця, потрапляючи відразу на станцію Дарниця. Рух поїздів далекого сполучення відсутній.

• Київська Русанівка (зупинний пункт)
• Лівобережна (зупинний пункт)
• Київ-Дніпровський (станція)
• Троєщина (кол. Городня , зупинний пункт)
• Троєщина II (зупинний пункт)
• Оболонь (зупинний пункт)
• Почайна (станція)
• Зеніт (зупинний пункт)
• Вишгородська (зупинний пункт)
• Сирець (зупинний пункт)
• Рубежівський (зупинний пункт)
• Грушки (товарна станція)
• Святошин (станція)
• Борщагівка (станція)
• Алмаз (зупинний пункт)
• Борщагівка-Технічна (товарна станція)

• Сирець — пересадка між автобусними і тролейбусними маршрутами, міською електричкою і метрополітеном;
• Почайна — пересадка між автобусними і тролейбусними маршрутами, міською електричкою і метрополітеном.
• Рубежівський — пересадка між автобусними і тролейбусними маршрутами, міською електричкою і метрополітеном.

• До 1932 року напівкільце було одноколійним;
• Платформа Сирець до 1972 розташовувалася північніше нинішньої, біля перетину залізниці та Сирецької вулиці. Була перенесена до сучасного місця після прокладки другої колії, роз'їзд було демонтовано. На старому місці залишилися технічні будівлі платформи;
• До 1960-х років в місці перетину залізниці та Тираспольського шосе (нині — вулиця Володимира Сальського) існував залізничний переїзд. Після прокладки у 1950-х вулиць Щусєва і Стеценка переїзд було закрито.

• Офіційний сайт Південно-Західної залізниці