Віллі Токарєв

Віллі Токарєв (повне ім'я Вілен Іванович Токарєв; рос. Вилли Токарев; 11 листопада 1934, хутір Чернишов, Шовгеновський район, Адигейська автономна область, Північно-Кавказький край, РРФСР, СРСР — 4 серпня 2019[4], Москва, Росія) — радянський, американський та російський автор-виконавець пісень в жанрі шансон.

Віллі Токарєв
рос. Вилен Иванович Токарев
Основна інформація
Дата народження 11 листопада 1934(1934-11-11)[1]
Місце народження Чернишев, СРСР
Дата смерті 4 серпня 2019(2019-08-04)[2] (84 роки)
Місце смерті Москва, Росія
Поховання Калитниківський цвинтар[3]
Громадянство СРСР, США і Росія
Професії співак, автор пісень, поет-пісняр, композитор, автор-виконавець, контрабасист
Співацький голос бас
Жанри російський шансон
Нагороди

Шансон рокуd

willitokarev.ru
 Файли у Вікісховищі

Біографія

Вілен Іванович Токарєв[5] народився 11 листопада 1934 року на хуторі Чернишов Шовгеновського району Адигейської АТ Північно-Кавказького краю РСФРР (зараз Республіка Адигея Росії), його предки з кубанських козаків[6]. Батьки дали ім'я синові Вілен на честь В. І. Леніна.

У 1945 році Токарєви переїхали в Каспійськ (Дагестан).[6]

У 1948 році він здійснив своє перше морське плавання, на кораблі працював кочегаром.[6]

Служив у військах зв'язку, а після звільнення в запас переїхав у Ленінград.[6]

Отримав середню музичну освіту, закінчивши музичне училище при Ленінградській консерваторії імені Римського-Корсакова по класу контрабаса.[6]

Під час навчання працював в оркестрі Анатолія Кролла, симфо-джаз-ансамблі Жан Татлян, в ансамблі Бориса Ричкова, співачки Гюлли Чохелі.[6]

Пізніше працював в ансамблі «Дружба» Олександра Броневицького з співачкою Едітою П'єхою.[6]

Почав писати пісні, музику і тексти. Є автором пісні «Хто винен?», яка була виконана Анатолієм Корольовим, пісні «Дощ» для Едіти П'єхи та інших.[6]

Працював в оркестрі Ленінградського радіо і телебачення, яким керував Давид Голощокін.[6]

Через гоніння на джаз він поїхав в Мурманськ, де став виконавцем власних пісень. Одна з них стала хітом Кольського півострова в 1973 році, «Мурманчаночка». Разом з місцевим співавтором, Володимиром Ярцевим записав пісню «Апатиты — заполярный городок», яка стала для апатитчан неформальним гімном[7].

В США

У 39 років, в 1974 році Віллі емігрував в США з 5$ в кишені, «мене випустили як не єврея, як єврея». Його прихистив на 2-3 тижні Толстовський фонд, завідувачкою якого була Олександра Толстая, дочка Л. Н. Толстого[8]. Там він був кур'єром, прибиральником на пекарні за хліб, перебирав російську бібліотеку у мільйонера, рознощиком газет, став безробітним, оскільки погано знав англійську мову, тому став вчити мову, читаючи американські газети[8], закінчив курси медбрата, навчився водити машину на курсах, здав на водіння таксі і став працювати таксистом[8], щоб заробити гроші на запис платівки, у вільний час писав пісні, його пограбували чотири рази, 1 раз його ледь не убив афроамериканець на Різдво.[8] Грав у Карнегі-холі на балалайці, яку купив на 5 авеню в сувенірному магазині за 50$, потім грав та співав у ресторанах і нічних клубах.[9]

У 1979 році вийшла перша платівка «А жизнь — она всегда прекрасна», яка не була помічена.

У 1981 році вийшла друга платівка «В шумном балагане», яка принесла Віллі популярність серед російськомовних іммігрантів[6].

У 1980-х роках працював у російському ресторані «Садко», а потім у ресторанах «Приморський» і «Одеса», йому акомпанувала Ірина Ола. Його називали «почесним євреєм Брайтона». Віллі заснував свій лейбл «One Man Band», записав там близько двадцяти альбомів.[6]

У 1989 році Віллі Токарєв прилетів в СРСР з концертами.70 концертів по всьому Радянському Союзу пройшли з оглушливим успіхом. Через рік він повторив гастролі[6].

На вечірці програми «Хай говорять», 2010 рік

В Росії

В 1990-ті Віллі Токарєв переїхав до Москви, жив на Зубовському бульварі, потім переїхав у висотний будинок на Котельнічеській набережній. Тут же відкрив свою студію звукозапису[10][11].

З 2006 року був Почесним жителем Таганського району Москви[12].

Стосунки з Україною

Свого часу написав пісню «Нафтуся», присвячену Трускавецькому курорту.

В 2016 відвідав окупований Крим з концертом, після чого його концерт в Києві був скасований[13].

Смерть

Помер 4 серпня 2019 року у віці 84 років[14], в реанімаційному відділенні московської клініки, куди він вперше потрапив ще в травні[15]. За попередніми даними, причиною смерті співака могло стати онкологічне захворювання[16].

Похорони співака відбулися 7-го серпня[17].

Родина
  • Перший раз одружився під час навчання в музичному училищі Ленінграда.
    • Син — Антон Токарєв народився 11 липня 1966 року в Ленінграді, живе там же, працював фельдшером на швидкій допомозі, автор і виконавець в стилі шансон, в кінці 1980-х виступав на розігріві у гурту «Ласковый май»[18], був ведучим на каналі «100 ТБ», працював радіоведучим радіостанції «шансон», потім радіоведучий програми «Вікенд з Антоном Токарєвим!» на радіо «Балтика»[19]; головний редактор петербурзької радіостанції «Модне» радіо (FM-мовлення у Виборзі, Лаппеенранті).
      • Онучка — Христина Антонівна Токарєва (нар. 13 грудня 1988 року в Ленінграді). Актриса.
      • Онук Єгор Токарєв (нар. 27 квітня 2002 року в Санкт-Петербурзі).
  • Другу дружину Віллі зустрів, приїхавши в 1990 році на гастролі в СРСР — Світлана Радушинська (нар. 1971), весілля 4 лютого 1990 в Москві[20].
    • В шлюбі народився син — Алекс Токарєв (нар. біля. 1993), живе в Нью-Йорку.
  • Третя дружина — Юлія Бединська-Токарєва (нар. 1977) — кінознавець (закінчила ВДІК).
    • дочка — Евеліна Токарєва (нар. біля 2000).
    • син — Мілен Токарєв (нар. біля 2003)[10][21][22].

Премії
Рік Премія Пісня Номінація Результат
2015 Шансон року «Небоскрёбы» Співак Перемога
2016 Шансон року «Журавли» Співак Перемога
2017 Шансон року «А жизнь всегда прекрасна» Співак Перемога

Творчість

Дискографія
Номерні альбоми
  • 1979 — «А жизнь — она всегда прекрасна»
  • 1981 — «В шумном балагане»[23]
  • 1983 — «Над Гудзоном»
  • 1984 — «Золото»
  • 1985 — «Козырная карта»
  • 1985 — «С днём рождения, милая мама!»
  • 1987 — «Детская пластинка»
  • 1988 — «747»
  • 1989 — «SOS!!!»
  • 1990 — «Здравствуй, милая женщина!»
  • 1990 — «Брайтонское танго»
  • 1990 — «Прямо в сердце»
  • 1990 — «Дорогие имена»
  • 1990 — «Брызги шампанского»
  • 1990 — «Нью-Йорк — Москва»
  • 1990 — «Почему евреи уезжают?»
  • 1990 — «Летят перелётные птицы»
  • 1990 — «America»
  • 1992 — «Россия есть, была и будет»
  • 1995 — «Прощай, Нью-Йорк»
  • 1996 — «Слухи»
  • 2003 — «Крымское танго»
  • 2005 — «Зита, Лена и Тимур»
  • 2006 — «Я вас любил»
  • 2006 — «Песни о моей любимой Родине», диск 1
  • 2006 — «Песни о моей любимой Родине», диск 2
  • 2006 — «Нашим из Дормаша!»
  • 2006 — «Левон»
  • 2006 — «Черноголовка»
  • 2006 — «Здравствуй, Израиль!»
  • 2006 — «Слава»
  • 2007 — «Darom»
  • 2007 — «Артур»
  • 2008 — «Александр Колиев»
  • 2008 — «Золотой колос»
  • 2008 — «Наш Мэр Московский»
  • 2008 — «Строитель наш столичный»
  • 2008 — «I Love You Once» («The Best Lyrical Songs»)
  • 2007 — «My New York» (Volume 1)
  • 2007 — «My New York» (Volume 2)
  • 2008 — «BOSSNER»
  • 2009 — «Почему блатные песни любят на Руси?», диск 1
  • 2009 — «Почему блатные песни любят на Руси?», диск 2
  • 2009 — «Армения»
  • 2009 — «Шустовский коньяк»
  • 2009 — «Эхо войны»
  • 2010 — «LOLA»
  • 2011 — «Светочка»
  • 2014 — «Дети земли»
  • 2014 — «Концерт в СССР» (запись 1989 года)
Збірники
  • 2006 — «Вилли Токарев. Коллекция MP3», диск 1
  • 2006 — «Вилли Токарев. Коллекция MP3», диск 2
  • 2006 — «Вилли Токарев. Коллекция MP3», диск 3
  • 2006 — «Вилли Токарев. Коллекция MP3», диск 4
  • 2011 — «Вилли Токарев. Коллекция легендарных песен MP3»

Кліпи
  • 1995 — «Массаж»
  • 2002 [уточнити] — «Высотки»
  • 2006 — «Крымское танго»
  • 2008 — «Моя Москва»

Фільмографія
  • 1990 «Вот я стал богатый сэр и приехал в эСэСэР» документальний фільм

Пам'ять

4 серпня 2019 року голова комісії з монументального мистецтва уряду Москви Лев Лаврєнов заявив, що комісія готова розглянути прохання про увічнення пам'яті Токарєва[24].

Примітки
  1. Discogs — 2000.
  2. https://lenta.ru/news/2019/08/04/tokarev/
  3. Вилли Токарева похоронят на Калитниковском кладбище — РИА Новости, 2019.
  4. 15:41, 4 августа 2019 // Умер Вилли Токарев
  5. Биография на официальном сайте. Архів оригіналу за 7 листопада 2007. Процитовано 8 грудня 2009.
  6. Виктор Токарев — Биография ВиктораТокарева Токарева. Архів оригіналу за 7 листопада 2007. Процитовано 8 грудня 2009.
  7. правда. 2016-09-11 Андрей Малахов на 50-летии Апатитов. Архів оригіналу за 4 серпня 2019. Процитовано 22 вересня 2019.
  8. Вилли Токарев. «В гостях у Дмитрия Гордона» (2001)
  9. Вилли Токарев жизнь в США 1974 год
  10. Биография Вилли Токарева Архівовано 26 грудня 2013 у Wayback Machine. на willitokarev.ru
  11. Журнал «Коммерсантъ Деньги» № 45 от 14.11.2011, стр. 82 Высотка для певца небоскребов
  12. Официальный сайт Муниципалитета Таганского района — Почётные жители. Архів оригіналу за 16 січня 2014. Процитовано 15 січня 2014.
  13. Об Украине, Япончике и поездке в Крым: яркие цитаты Вилли Токарева. glavred.info (рос.). Процитовано 8 серпня 2019.
  14. Умер певец Вилли Токарев. РБК. Процитовано 4 серпня 2019.
  15. Стархит. Умер Вилли Токарев. 04.08.2019 15:55
  16. Стала известна причина смерти Вилли Токарева. РЕН ТВ. 4 серпня 2019. Процитовано 4 серпня 2019.
  17. ПОХОРОНЫ ВИЛЛИ ТОКАРЕВА СОСТОЯТСЯ 7 АВГУСТА. runews24.ru. 5 серпня 2019. Процитовано 6 серпня 2019.
  18. Антон Токарев с песней «Австралия»
  19. Радио Балтика :: Антон Токарев. Архів оригіналу за 5 травня 2011. Процитовано 23 червня 2011.
  20. Вилли Токарев рассказал, как встретил свою судьбу в солидном возрасте (ru-RU). Процитовано 6 липня 2018.
  21. Разница в возрасте не мешает счастью
  22. Рецепт счастья Вилли Токарева | Еженедельник «Вечерний Саранск»
  23. Вилли Токарев — В шумном балагане (Vinyl, LP, Album) at Discogs
  24. АГН «Москва» Память музыканта В.Токарева могут увековечить в Москве 4.08.2019

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.