Вільгельм Брюкнер

Вивчав право і економіку в Страсбурзі, Фрайбурзі, Гайдельберзі та Мюнхені.

Під час Першої світової війни Брюкнер був офіцером баварського піхотного полку. Після війни він вступив до баварського фрайкору фон Еппа і взяв участь у розгромі Баварської Радянської Республіки.

В кінці 1919 року Брюкнер знову вступив до університету, вивчав протягом трьох років техніку зйомки кінофільмів. В кінці 1922 року вступив в НСДАП і кілька місяців по тому, 1 лютого 1923 року став командиром полку СА в Мюнхені. Він був одним з тих, хто активно підштовхував керівництво партії влаштувати повстання.

Брюкнер взяв участь в пивному путчі 8-9 листопада 1923 року в Мюнхені, за участь в якому був засуджений на півтора року тюремного ув'язнення. За рішенням судової влади він був відпущений на свободу через чотири з половиною місяці і знову очолив свій старий полк СА.

1 серпня 1930 року Брюкнер став ад'ютантом і охоронцем Адольфа Гітлера, потім був призначений шефом ад'ютантів. У зв'язку з цим він мав великий вплив у внутрішньому колі Гітлера. 1 вересня 1930 року знову вступив у НСДАП (партійний квиток №298 623). Разом із Йозефом Геббельсом і Зеппом Дітріхом, брав участь в пропагандистському фільмі «Гітлер над Німеччиною» (1932).

Брюкнер, якого дуже любили відвідувачі рейхсканцелярії за його прямоту і привітність, втратив весь свій вплив з початком Другої світової війни. Він став помічати, що поступово ад'ютанти від вермахту і СС набувають все більшого впливу на шкоду йому. 18 жовтня 1940 року Брюкнер був несподівано звільнений за суперечку з управдомом Гітлера. Скоріше за все, до звільнення Брюкнера був причетний Мартін Борман.

На посаді шефа ад'ютантів Брюкнера змінив Юліус Шауб. До кінця Другої світової війни Брюкнер служив вермахті.

• Однорічний доброволець (1 жовтня 1904)
• Єфрейтор (20 травня 1905)
• Унтер-офіцер (1 вересня 1905)
• Віце-фельдфебель ландверу (15 листопада 1914)
• Кандидат в офіцери (15 листопада 1914)
• Фельдфебель-лейтенант (13 липня 1915)
• Лейтенант ландверу (2 червня 1916)
• Обер-лейтенант ландверу (15 березня 1918)
• Оберфюрер СА (18 грудня 1931)
• Группенфюрер СА (1 березня 1933)
• Обергруппенфюрер СА (9 листопада 1934)
• Майор резерву (1 червня 1941)
• Оберст-лейтенант резерву (1943)
• Оберст (1 грудня 1944)

• Залізний хрест 2-го класу
• Орден «За заслуги» (Баварія) 4-го класу з мечами і короною (14 березня 1915)
• Нагрудний знак «За поранення» в золоті
• Пам'ятна військова медаль «Киффгойсер» 1914/18
• Німецька пам'ятна медаль світової війни ради ордена Німецького Почесного Легіону з бойовою відзнакою
• Хрест Німецького союзу фронтовиків
• Медаль «Кільце Національного автомобільного і повітряного руху»
• Орден крові (№7; 9 листопада 1933)
• Почесний кут старих бійців (лютий 1934)
• Почесний кинджал СА
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Почесний громадянин міста Детмольд (15 січня 1936) — позбавлений 9 листопада 1945 року.
• Почесний знак Кобург (1936)
• Золотий партійний знак НСДАП (30 січня 1938)
• Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
• Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» із застібкою «Празький град»
• Медаль «У пам'ять 22 березня 1939 року»
• Медаль «За вислугу років у НСДАП» в бронзі та сріблі (15 років)

• 
  Брюкнер — крайній ліворуч (Берлін, 1940).
• 
  Брюкнер — крайній ліворуч (1939).

• Joachim Lilla u. a.: Statisten in Uniform – Die Mitglieder des Reichstags 1933–1945. Ein biographisches Handbuch unter Einbeziehung der völkischen und nationalsozialistischen Reichstagsabgeordneten ab 1924. Düsseldorf 2004, S. 66 f.

• Вільгельм Брюкнер на IMDb
• Біографія Вільгельма Брюкнера.

1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #124531237 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
   d:Track:Q27302d:Track:Q304037d:Track:Q256507d:Track:Q170109d:Track:Q36578
2. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
3. Munzinger Personen
   d:Track:Q107343683