Вільха (Житомирський район)
Ві́льха (колишня назва Ульха[1]) — село в Україні, у Романівському районі Житомирської області. Населення становить 730 осіб.
село Вільха | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Житомирська область |
Район/міськрада | Житомирський район |
Рада | Романівська селищна громада |
Облікова картка | картка |
Основні дані | |
Засноване | 1870 |
Населення | 730 |
Площа | 33,22 км² |
Густота населення | 2,2 осіб/км² |
Поштовий індекс | 13030 |
Телефонний код | +380 4146 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°12′02″ пн. ш. 27°41′18″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
218 м |
Водойми | р. Случ
' |
Місцева влада | |
Карта | |
Вільха | |
Вільха | |
Мапа | |
Історія
В 1753 р., коли розпалась Острозька ординація, від неї відділився чорторийський ключ, яким володів князь Юзеф Любомирський.
1755 р. князь продав маєток Юзефу Свейковському, а той невдовзі - брацлавському писарю Ігнацію Кордишу. Після смерті Ігнація чорторийьский ключ з Вільхою унаслідувала його сестра Франціска Прушинська.
у 1850 р. Вільху отримав Пшемислав Прушинський і одразу взявся будувати в селі велику резиденцію, розбудова комплексу тривала протягом 20 років.
Стиль був мішанкою з готики, бароко і французької романтики. Два графічних образи, малюнок білоруса Наполеона Орди і більш піздня гравюра з "Тижневика ілюстрованого" авторства Володимира Замараєва, показують споруду вже в практично завершальній стадії.
Одночасно з палацем Прушинський взявся творити й ландшафтний парк над Случем. Посеред парку стоїть будівля конюшні, в якій зараз сільський клуб та бібліотека.
Потім з 1900 року палац був у власності графа Костянтина Канкріна, а з 1904 року його придбало «Волынское Отделение Крестьянского Поземельного Банка».
В 1905 р. підприємництвом з Дрездену був побудований млин.
У 1906 році село Баранівської волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 47 версти, від волості 12. Дворів 14, мешканців 971[2].
У 1917 році, коли заводи стали віддавати робітникам, а землю селянам, Ульхівський маєток, залишений останнім його власником з династії Істоміних – Михайлом Костянтиновичем та дружиною, француженкою за походженням, було поступово розграбовано і зруйновано.
З 1917 — у складі УНР. 23 листопада 1921 через Вільху, повертаючись з Листопадового рейду, проходила Подільська група (командувач Сергій Чорний) Армії Української Народної Республіки. Над самою річкою є розбитий ДОТ часів II Світової.
Сучасний стан
В селі діє:
- Сільська рада
- Вільшанська ЗОШ I—III ступенів з інформаційно-технологічним профілем
- АЗПСМ
- Церква
- Сільський будинок культури
- Монастир
- Магазини "Случ" та "Леся"
- Вільхівський парк
Примітки
Література
- Роман Афтаназі «Dzieje rezydencji na dawnych kresach Rzeczypospolitej», т. 5.
- Верига Василь. Листопадовий рейд 1921 року. — Київ: Видавництво «Стікс», 2011.
- Ві́льха // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / Тронько П.Т. (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Житомирська область / Чорнобривцева О.С. (голова редколегії тому), 1973 : 728с. — С.247
Посилання
- Вільшанська ЗОШ I—III ступенів з інформаційно-технологічним профілем
- Вільха. Замки та храми України
- Погода в селі Вільха
- Старая водяная мельница в с. Вильха