Вірастюк Роман Ярославович

Рома́н Яросла́вович Вірастю́к (нар. 21 квітня 1968, Івано-Франківськ — пом. 27 липня 2019[2]) — український спортсмен, штовхальник ядра. Бронзовий призер Чемпіонату Європи в 1994, чотириразовий срібний призер Кубку Європи (1994, 1995, 1999, 2000), посів шосте місце на Олімпіаді в Атланті (1996). Особистий рекорд (21,34 м) встановив 2000 року в Івано-Франківську.

Роман Вірастюк
Роман Ярославович Вірастюк
Загальна інформація
Національність українець
Громадянство  Україна
 СРСР
Народження 21 квітня 1968(1968-04-21)
Івано-Франківськ
Смерть 27 липня 2019(2019-07-27)[1] (51 рік)
Київ, Україна
Зріст 1,89 м
Вага 135 кг
Спорт
Країна  Україна
Вид спорту штовхання ядра
Участь і здобутки
Нагороди
Ювілейна медаль «25 років незалежності України»

Брат українського стронґмена Василя Вірастюка.

Закінчив Івано-Франківський коледж фізичного виховання.[3] Був директором департаменту Міністерства молоді та спорту України.[4]

Досягнення
Рік Турнір Місце проведення Результат Примітки
1994 Європейський Чемпіонат в Закритому Приміщені Париж, Франція 11-ий
Чемпіонат Європи Гельсінкі, Фінляндія 3-ій
1995 Чемпіонат Світу Ґетеборг, Швеція 9-ий
Військові Світові Ігри Рим, Італія 2-ге
1996 Олімпійські Ігри Атланта,США 6-ий 20.45 м
1997 Чемпіонат Світу Афіни, Греція 6-ий
1998 Європейський Чемпіонат в Закритому Приміщені Валенсія, Іспанія 6-ий
1999 Військові Світові Ігри Загреб, Хорватія 2-ий
2000 Європейський Чемпіонат в Закритому Приміщені Гент, Бельгія 6-ий
2001 Європейський Чемпіонат в Закритому Приміщені Лісабон, Португалія 12-ий
2002 Чемпіонат Європи Мюнхен, Німеччина 9-ий 19.52 м
2003 Чемпіонат Світу Париж, Франція 9-ий
Військові Світові Ігри Катанія, Італія 2-ий

Життєпис

Закінчив СШ № 4 в Івано-Франківську. У 1980–2005 роках займався легкою атлетикою (штовхання ядра), його тренером був Заслужений тренер України Іван Шарий. Був членом юнацької, юніорської та молодіжної збірних СРСР, посів друге місце на останньому чемпіонаті СРСР 1991 року, завоював Кубок СРСР. 17 разів ставав чемпіоном і 8 — отримував Кубок України.

1994 року виборов бронзову нагороду на чемпіонаті Європи, у 1995–2005 був капітаном Олімпійської збірної України. Брав участь в трьох олімпіадах: Атланта (1996), Сідней (2000), Афіни (2004).

Вперше популярності досяг 1996 року на Олімпіади в Атланті незвичайною поведінкою в секторі на стадіоні, де посів шосте місце. Перед виконанням кидка він кричав «Давай, Ромку, ти зможеш!». Під час останньої спроби він довго налаштовувався, під час чого виділений на поштовх час сплив[5].

2005 року переніс операцію з протезування аорти та аортальних клапанів.

11 липня 2019-го переніс складну операцію, що тривала 20 годин. Помер 27 липня 2019-го[6].

Співпраця з Seiko

1996 року, після Олімпіади, Романа запросила до Японії компанія Seiko. Там історію про його участь в Олімпіаді зняли документальний фільм, який згодом став лавреатом на одному з кінофестивалів. Японські спеціалісти вказували на те, що 30 секунд, виділених на спробу Романові, у нього забрали[7].

Чиновник

Після великого спорту Роман керував головним управлінням у справах молоді та спорту Івано-Франківської обладміністрації, на телебаченні вів програми «Олімпійські пристрасті» та «День Олімпіади». З 2016 керував департаментом олімпійських видів спорту в Міністерстві молоді та спорту.

На парламентських виборах 2019 року балотувався за округом № 84 Івано-Франківська, де набравши 11 %, посів 4-те місце.

Сім'я
  • дружина Ірина
  • двоє синів: Роман (займається баскетболом) та Іван
  • Батьки Романа були спортсменами. Мати грала у волейбол (виступала за заводську команду), батько грав за сільську футбольну команду.
  • Брат — український стронґмен Василь Вірастюк, найсильніша людина планети 2004 року.

Нагороди

Примітки
  1. Помер спортсмен Роман Вірастюк
  2. Після складної операції пішов з життя Роман Вірастюк
  3. Історія розвитку коледжу фізичного виховання. Архів оригіналу за 23 липня 2015. Процитовано 23 липня 2015.
  4. Указ Президента України від 19 серпня 2016 року № 336/2016 «Про нагородження відзнакою Президента України — ювілейною медаллю «25 років незалежності України»»
  5. otto corsie (27 квітня 2015). Roman Virastyuk, Atlanta 1996 Record mondiale delle figure di.... Процитовано 27 липня 2019.
  6. Після складної операції пішов з життя Роман Вірастюк. 24 Канал (англ.). Процитовано 27 липня 2019.
  7. Людина з великим серцем: біографія Романа Вірастюка - Спорт 24. 24 Канал (англ.). Процитовано 27 липня 2019.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.