Віталій Градюк

Отець Віта́лій Градю́к, хресне ім'я Володи́мир, також Градю́к Володи́мир Па́влович (16 липня 1872, Кристинопіль 30 серпня 1961, Львів) — український церковний діяч, священик Чину Святого Василія Великого, настоятель кількох монастирів у Галичині, перший радник, прокуратор (економ) і довголітній протоігумен Галицької провінції Найсвятішого Спасителя оо. Василіян (1935—1961)[1].

о. Віталій Градюк, ЧСВВ
Народився 16 липня 1872(1872-07-16)
Кристинопіль,  Австро-Угорщина, нині Червоноград, Львівська область,  Україна
Помер 30 серпня 1961(1961-08-30) (89 років)
Львів, УРСР Україна
Хрещене ім'я Володимир
Батько Павло Градюк
Походження українець
Конфесія греко-католик
Протоігумен Галицької провінції ЧСВВ
1935 1961
Попередник о. Степан Решетило
Наступник о. Пахомій Борис
Протоконсультор Галицької провінції ЧСВВ
1932 1935
Попередник о. Діонисій Головецький, як Генеральний протоконсультор
Наступник о. Павло Теодорович
Протоконсультор Галицької провінції ЧСВВ
1920 1926
Попередник о. Платонід Філяс
Наступник о. Діонисій Ткачук
Могила  о.Віталія Градюка знаходиться на 21 полі Личаківського кладовища у м. Львові

Життєпис

Вивчав богослов'я у Львові, Кристинополі та Кракові, висвячений у 1898 р., деякий час душпастирював у Жовкві. У 1901—1914 рр. був ігуменом у Лаврові, де побудував новий монастир. Після окупації Галичини російськими військами у 1914 р. заарештований і на три роки засланий царською владою до Росії в Казань. Відбувши заслання, повернувся до Львова у 1918 р. й очолив новіціят у Крехові. З 1920 до 1926 рр. — провінційний прокуратор (економ) Галицької провінції ЧСВВ. У 1926—1935 рр. — настоятель монастиря у Жовкві. У 1935 р. став протоігуменом Галицької провінції ЧСВВ, яку очолював аж до смерті в 1961 р. У 1945 р. заарештований, засуджений на 10 років таборів. Після звільнення у 1954 р. важко хворий Градюк повернувся до Львова, де й помер 30 серпня 1961[2]. Він похований у Львові на 21-ому полі Личаківського цвинтаря.

У таборах

Ув'язнення відбував у Краснодарському краї. Зустрічався з митрополитом Йосифом Сліпим та єп. Миколаєм Чарнецьким у таборі Печора і був разом з ним на етапі з Печори в Інту[3].

Примітки

  1. Витяг з «Пом'яника» Чину Св. Василія Великого – серпень. www.bazylianie.pl. Процитовано 18 травня 2016.
  2. Сліпий Й. Спомини / ред. Іван Дацько, Марія Горяча. — Вид. 2-ге. Львів Рим : Видавництво УКУ, 2014. — С. 331. ISBN 978-966-2778-29-8.
  3. Сліпий Й. Спомини / ред. Іван Дацько, Марія Горяча. — Вид. 2-ге. Львів Рим : Видавництво УКУ, 2014. — С. 332. ISBN 978-966-2778-29-8.

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.