Габда Василь Георгійович
Василь Георгійович Га́бда (нар. 11 липня 1925, Ужгород — пом. 22 серпня 2004, Ужгород) — український живописець; член Спілки радянських художників України з 1958 року. Заслужений художник УРСР з 1981 року, народний художник України з 2000 року, лауреат Закарпатської обласної премії імені Йосипа Бокшая та Адальберта Ерделі[1] за 1995 рік. Батько художника Владислава Габди.
Габда Василь Георгійович | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Народження |
11 липня 1925 Ужгород, Перша Чехословацька Республіка, Чехословаччина | |||
Смерть | 22 серпня 2004 (79 років) | |||
Ужгород, Україна | ||||
Жанр | пейзаж і натюрморт | |||
Навчання | Закарпатська академія мистецтв (1946) | |||
Діяльність | художник | |||
Вчитель | Ерделі Адальберт Михайлович, Бокшай Йосип Йосипович і Манайло Федір Федорович | |||
Член | Спілка радянських художників України | |||
Нагороди | ||||
|
Біографічна довідка
Народився в Ужгороді 11 липня 1925 року в місті Ужгороді (нині Україна). Закінчив ужгородську Друґетову гімназію, де малювання викладав художник Дєрдь Ендреді[1]. Упродовж 1943–1944 років навчався на архітектурному факультеті Будапештського політехнічного інституту. У 1946 закінчив Ужгородське державне художньо-промислове училище, де його викладачами були зокрема Адальберт Ерделі, Йосип Бокшай, Федір Манайло. Викладав у ньому у 1947–1948 роках.
З 1948 року і до кінця 1990-х працював на виробничих майстернях Художфонду в Ужгороді[1]. Жив в Ужгороді, в будинку на вулиці Берчені, № 75[2]. Помер в Ужгороді 22 серпня 2004 року.
Творчість
Працював в галузі станкового живопису, писав пейзажі, натюрморти. Серед робіт:
- «На Гуцульщині» (1953);
- «Після дощу» (1956);
- «Березень в Ясині» (1959);
- «Сади квітнуть» (1967);
- «Рання весна» (1968);
- «Волівеччина» (1970);
- «Ужгородський замок» (1970);
- «Синя річка» (1972);
- «Осінні квіти» (1974);
- «Польові квіти» (1975);
- триптих «Пори року» (1975);
- «Річка Уж» (1978);
- «Стара Верховина» (1979);
- серія «Минувшина Закарпаття» (1979—1980);
- «Старе дерево» (1981);
- «Осінь у Карпатах» (1981);
- «Казковий мотив» (1981);
- «Тала вода» (1991);
- «Село Княгиня» (1993);
- «Осінні дерева» (1995);
- «27 лютого» (1996);
- «Соняшники» (1997);
- «Сині Карпати» (1998);
- «Ліс» (2001);
- «Село Кострино» (2001).
Брав участь у республіканських виставках з 1954 року, всесоюзних — з 1957 року, зарубіжних — з 1967 року. Персональні виставки відбулися в Ужгороді у 1985 році, містах Словаччини: Кошиці у 1985 році, Требішові у 1995 році, Комарному у 1999 році.
Картини художника зберігаються у Закарпатському, Харківському, Сімферопольському, Донецькому художніх музеях.
Примітки
Література
- Габда Василь Георгійович // Українські радянські художники. Довідник. — Київ: Мистецтво, 1972. — С. 85.;
- Габда Василь Георгійович // Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української Радянської Енциклопедії, 1973. — С. 50.
;
- Габда Василь Георгійович // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 140. — ISBN 5-88500-042-5.;
- О. В. Юрченко-Микита. Габда Василь Георгійович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2020. — ISBN 944-02-3354-X.