Гаденко Мар'ян Ілліч

Гаденко Мар’ян Ілліч
Мар’ян Ілліч Гаденко
Народився 15 вересня 1955(1955-09-15)
м. Сторожинець
Помер 3 грудня 2021(2021-12-03) (66 років)
Громадянство  СРСР Україна
Національність українець
Місце проживання Київ
Діяльність композитор, засновник та організатор багатьох міжнародних та всеукраїнських пісенних фестивалів
Відомий завдяки композитор, співак, поет, телеведучий
Alma mater Чернівецький державний університет, 1982
Посада секретар творчої спілки «Асоціація діячів естрадного мистецтва України», м. Київ
У шлюбі з Ольга Володимирівна
Діти син Володимир, донька Тетяна
Нагороди

Заслужений артист України, Народний артист України, Кавалер ордена «За заслуги» III та ІІ ступенів

Заслужений артист України
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Сайт hadenko.com

Мар'ян Ілліч Гаденко (15 вересня 1955, м. Сторожинець, Чернівецька область 3 грудня 2021) — український композитор, поет-пісняр, народний артист України, заслужений громадянин міста Сторожинець[1], телеведучий на загальнонаціональному «телеканалі UA: Перший», виконавець власних пісень, засновник та голова журі багатьох всеукраїнських пісенних конкурсів.

Життєпис

Народився 15 вересня 1955 року у місті Сторожинець неподалік Чернівців. Дитинство і молодість пройшли у Чернівцях, де нині стоїть його хата — за 100 метрів від хати Назарія Яремчука і за 100 метрів від хати Володимира Івасюка. Під час служби в органах внутрішніх справ закінчив у 1982 році Чернівецький державний університет, здобув фах економіста[2]. Мешкав у Києві. Усього прослужив в органах внутрішніх справ 27 років. На пенсію пішов з посади заступника командувача внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України у званні полковника міліції. Протягом десяти років (1988-1998) служив у Львові на посаді начальника відділу боротьби з організованою злочинністю на Львівській залізниці.

Після смерті телеведучої Тамари Володимирівни Щербатюк, яка була автором та ведучою програми «Надвечір'я» — почала виходити в ефір програма «Надвечір'я. Долі», ведучим якої став Мар'ян Гаденко.[3]

Помер вранці 3 грудня 2021 від серцевого нападу[4][5]

Творчий доробок

Мар'ян Гаденко є справжнім популяризатором української пісні та першовідкривачем багатьох молодих виконавців як засновник Міжнародного пісенного фестивалю «Доля», Всеукраїнського фестивалю сучасного українського романсу «Осіннє рандеву», Міжнародного пісенного проекту «Прем'єра пісні», міжнародних дитячих фестивалів «Пісенне джерело» та «Чорнобаївські зорепади», Всеукраїнського конкурсу пісні про маму «Рідна мати моя».[6]

У своєму доробку має 7 аудіоальбомів і компакт-дисків: «Зорепад», «Зорепад-1», «Зорепад — 2», «Зорепад −3», «Пісенне джерело», «Доля», «Моя пісня — моя доля», «З отчої криниці». Останній — присвячений пам'яті сина Володимира, який трагічно загинув 13 травня 2007 року[7].

Про Мар'яна Гаденка в літературі

Вірші «Приходьте люди до Мар'яна грітись» надруковані в книзі Володимира Мельникова «Друзям»[8]:

«Та пісня, наче чисте джерело,
З якого пити нам і не напитись.
Гаденко… це – і пісня, і тепло.
Приходьте, люди, до Мар’яна грітись!»

Галерея

Відзнаки

Примітки

  1. Про заслужених громадян міста на сайті Сторожинецької міської ради
  2. Біографія та інше на сайті Мар'яна Гаденка
  3. Надвечір’я. Долі - UA:Перший. 1tv.com.ua (укр.). Процитовано 29 вересня 2017.
  4. Помер композитор і співак Мар'ян Гаденко, LB.UA, 03.12.2021
  5. Умер певец и телеведущий Марьян Гаденко. Российская газета. Процитовано 3 грудня 2021.
  6. Концерт Мар'яна Гаденка на Першому
  7. Олександр Мороз направив телеграму співчуття відомому композиторові і співаку, народному артистові України Мар'яну Іллічу Гаденку та його дружині Ользі Володимирівні з приводу тяжкої втрати — смерті їхнього сина Володимира
  8. Приходьте люди до Мар'яна грітись // Друзям — Моїм товаришам — To my friends. — 2003. — С. 49-50.
  9. Указ Президента України від 20.09.1997 року № 1062
  10. Почесне звання «Народний артист України» (Указ Президента України від 26.03.1999 року № 288)
  11. Указ Президента України від 21.04.2006 року№ 327

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.