Сторожинець

Сторожинéць — місто на Буковині, Чернівецького району Чернівецької області, розташоване біля підніжжя Карпат над річкою Серетом (а також Дубовець), на українсько-румунському етнічному кордоні. Відстань до облцентру становить близько 23 км і проходить автошляхом Р62.

Сторожинець
Герб Сторожинця Прапор Сторожинця
У центрі міста
Основні дані
Країна  Україна
Регіон Чернівецька область
Район Чернівецький
Засноване XIV століття
Перша згадка 1448
Статус міста з 1854 року
Населення 14 248 (01.01.2017)[1]
 - повне 14 248 (01.01.2017)[2]
Площа 5,8 км²
Поштові індекси 59000–59004
Телефонний код +380-3735
Координати 48°09′35″ пн. ш. 25°42′54″ сх. д.
Висота над рівнем моря 366 м
Водойма р. Серет, Дубовець
День міста третя неділя травня
Відстань
Найближча залізнична станція Сторожинець
До обл./респ. центру
 - автошляхами 23,6 км
До Києва
 - автошляхами 545 км
Міська влада
Адреса 59000, м. Сторожинець, вул. Грушевського, буд. 6
Вебсторінка Сторожицька міська рада
Міський голова Матейчук Ігор Григорович

 Сторожинець у Вікісховищі

Карта
Сторожинець
Сторожинець

Харчова і лісова промисловість; лісовий технікум.

Місто Сторожинець, після Чернівців, одне з найбільших, найгарніших, найбагатших на визначні місця куточків області. Сторожинець — справжнє місто-сад. На одного мешканця тут в середньому припадає понад сорок квадратних метрів зелених насаджень. Цей квітучий районний центр вабить гостей тінистими парками і садами, прямими вулицями, гарними, ошатними будівлями, пам'ятниками.

Гордістю Сторожинця є державний дендропарк, який розташований на території лісового технікуму. Тут росте до 1200 видів дерево-чагарникової рослинності. Крім цього, є розсадник площею 5 гектарів, два штучні ставки, альпінарій, ботанічний майданчик.

Назва мовами народів, які тут жили

Історія

Сторожинець вперше згаданий у грамоті з 1448. Першими мешканцями поселення були лісоруби. В 1774 році Австрія прилучила до себе Буковину, а з нею — Сторожинеччину. Початок нового століття став початком великих змін, масово прибували австрійці, німці. Почали діяти школи з німецькою, румунською, та українською мовами викладання.

З другої половини XIX століття почалось швидке зростання населення міста з прибуттям у місто євреїв. З'їжджаються угорські та румунські комерсанти, судові й банківські чиновники більшість з яких були євреями. Будуються цегельний і лісопильний заводи, ґуральня, залізнична лінія Глибока — Сторожинець Берегомет. 1854 року Сторожинець отримав статус міста, тоді ж було утворено Сторожинецький повіт[3] у складі Герцогства Буковина. До кінця ХІХ століття і на початку ХХ століття місто було населене в основному євреями.

У 1903 році у Сторожинці відкрито приватну гімназію. 21 травня 1904 року Сторожинець отримав статус повітового міста. Торгівля, індустрія, сільське господарство, наука, освіта і культура розвивалися високими темпами. Але почалася Перша світова війна, яка закінчилася для краю новим статусом: Північна Буковина стала частиною королівської Румунії. У 1921 році офіційною стала одна мова — румунська, а українську мову заборонено.

У 1940 році 28 червня Північна Буковина була зайнята радянськими військами. А вже 5 липня 1941 року вулицями Сторожинця проходили війська нацистської Німеччини і Румунії. Місто стало центром однойменного румунського повіту. У 1941—1943 роках усе єврейське населення міста було знищено або заслано у концтабори Трансністрії.

Від румунсько-німецької окупації Сторожинець був звільнений військами Першого Українського фронту у березні 1944 року.

Освіта

Загальноосвітні навчальні заклади міста Сторожинець

Назва Адреса
Сторожинецька ЗОШ І-ІІІ ст. № 1м. Сторожинець, Видинівського, 1
Сторожинецька гімназія № 1м. Сторожинець, Видинівського, 11
Сторожинецька гімназія № 2м. Сторожинець, Б. Хмельницького, 112 Б
Сторожинецький районний ліцейм. Сторожинець, Чаплигіна, 33

Вищі навчальні заклади у місті:

  • Сторожинецький навчально-науковий інститут Університету Державної фіксальної служби України, м. Сторожинець, вул. Видинівського, 3
  • Сторожинецький лісовий коледж, м. Сторожинець, вул. Крейтера, 1

Пам'ятки

У місті є пам'ятки архітектури:

При в'їзді у місто по вулиці Чернівецькій у 1977 році на постаменті встановлено танк-пам'ятник воїнам 45-ї гвардійської танкової бригади СУ-100 і 24 Самаро-Ульянівської дивізії, які звільняли місто від німецько-фашистських загарбників у березні 1944 року.

У центрі міста у парку в 1963 році встановлено пам'ятник українському письменнику Юрію Федьковичу. [4]

У місті встановлено стелу Небесної сотні (2014) та пам'ятник-погруддя Тарасові Шевченку (2015)[5].

Природно-заповідні місця

Місто Сторожинець має цікавий природо-заповідний об'єкт Сторожинецький дендрологічний парк (18 га). Також у місті є парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва Сторожинецький парк (5 га), на території якого розташована Сторожинецька школа-інтернат.

Відомі люди

Тут народилися:

Про Сторожинець в художній літературі

Сторожинцю присвячено вірші заслуженого діяча мистецтв України Володимира Мельникова в книзі «Друзям», Київ: «ЛОГОС», 2003, на с. 59–60[6] та в книзі цього ж автора «Українці — не папуаси»: зб. творів. — К. : [ЗАТ «ВІПОЛ»], 2007. на с. 148[7]:

Світлини

Меморіал, присвячений містянам-жертвам Голокосту (Холон, Ізраїль)

Див. також

Література

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.