Гайдук Микола Миколайович

Мико́ла Микола́йович Гайду́к (нар. 9 грудня 1974(19741209), м. Нікополь, Дніпропетровська область, Українська РСР 13 червня 2017, смт Луганське, Бахмутський район, Донецька область, Україна) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Гайдук Микола Миколайович
 Старший солдат
Загальна інформація
Народження 9 грудня 1974(1974-12-09)
Нікополь, Дніпропетровська область, УРСР
Смерть 13 червня 2017(2017-06-13) (42 роки)
Луганське, Донецька область, Україна
(артилерійський обстріл)
Поховання Нікопол
Alma Mater ДІППКП
Військова служба
Роки служби 2014—2016, 2016—2017
Приналежність  Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ  Механізовані війська
Формування
 43 ОМПБ
Війни / битви
Командування
Командир відділення — командир бойової машини
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Біографія

Народився 1974 року в Нікополі. Навчався у Нікопольській середній школі № 4. Закінчив Нікопольський металургійний технікум за спеціальністю «Інструментальне виробництво». 2007 року закінчив Державний інститут підготовки та перепідготовки кадрів промисловості, Технологічний факультет. Майстер спорту з кікбоксингу.

Під час російської збройної агресії проти України у 2014 році пішов на фронт добровольцем, брав участь в антитерористичній операції в районі Горлівки, Новгородського.

Після демобілізації займався волонтерством та громадською діяльністю, очолив «Асоціацію учасників бойових дій Нікопольщини». Взимку 2017 року брав участь у громадській акції «Блокада торгівлі з окупантами» (транспортна блокада окупованих територій Донецької та Луганської областей)[1]. Згодом підписав контракт і у травні 2017 року знову вирушив на передову. Виконував завдання на «Світлодарській дузі».

Старший солдат, командир відділення — командир бойової машини 43-го окремого мотопіхотного батальйону «Патріот» 53-ї окремої механізованої бригади, в/ч А2026, м. Сєвєродонецьк.

Загинув 13 червня 2017 року близько 23:15 внаслідок артилерійського обстрілу взводного опорного пункту поблизу смт Луганське Бахмутського району, заводячи своїх побратимів в укриття і врятувавши життя 19-річному бійцю[2][3].

Після прощання у Дніпрі[4] похований 16 червня 2017 року на Алеї Слави міського кладовища Нікополя[5][6][7].

Залишились мати, брат, дружина Оксана та двоє синів — Марк і Микола.

Нагороди та вшанування

  • Указом Президента України № 318/2017 від 11 жовтня 2017 року, за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[8].

Примітки

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.