Галина Куніцька

Народилася в сім'ї Вацлава (*1906) і Зофії Куніцьких. Після народження мешкала в Гощі, де її батько, офіцер польського Корпусу охорони прикордоння (КОП), служив командиром чоти першої роти батальйону КОП «Гоща». З початком Другої світової війни поручник Вацлав Куніцький командував першою ротою автоматників 98 піхотного полку. Пропав безвісти[1][2][3][4]. Мати, врятувавшись як дружина офіцера від репресій НКВС, 1943 року разом із дочкою перебралася до Варшави й після війни вийшла заміж вдруге. 1954 року Галина закінчила VII загальноосвітній ліцей імені Юліуша Словацького у Варшаві. Тоді ж із поради вітчима, адвоката, вступила на юридичний факультет Варшавського університету й 1959 року захистила дипломну роботу на тему «Участь прокурора в приватноправовому процесі»[5].

Галина Куніцька рано одружилася з будівельним інженером Станіславом — сином її ліцейної вчительки. Шлюб тривав сім років. 1968 року вийшла заміж вдруге — за Люціяна Кидринського. Мати музиканта Марціна Кидринського, свекруха співачки Анни-Марії Йопек.

1957 року Галина Куніцька разом зі Славою Пшибильською, Ганною Рек і Людмилою Якубчак взяла участь у конкурсі Польського радіо, стала лауреаткою й почала відвідувати вокальну студію. Згодом її запросили виступати в кабаре для архітекторів «Пінезка» (у дослівному перекладі з польської — «Канцелярська кнопка»), де тоді працювала Рена Рольська. У 1966 році Галина Куніцька почала виступати самостійно.

Співачка відзначається задушевністю і вдумливістю виконання. Була особливо популярна в 1960-1970-х роках. До її найвідоміших пісень належать передусім «Духові оркестри», «Хай-но тільки зацвітуть яблуні», «Літо, літо чекає» і «То były piękne dni» («Це були гарні дні» — обробка російського романсу «Дорогой длинною»).

Галина Куніцька має різноманітний репертуар. Багато пісень написали спеціально для неї Войцех Млинарський, Аґнєшка Осецька, Ернест Брилль, Катажина Ґертнер і Анджей Зелінський. Вона виконує, зокрема, твори з класики передвоєнного кабаре і російські романси. Співпрацює з піаністом і композитором Чеславом Маєвським. У 1972 р. спільно з іншими артистами представляла Польщу на Олімпіаді. Поряд із Евою Демарчик, Уршулею Сіпінською, Йоанною Равик і Анною Ґерман вона співала в паризьких концертних залах — «Олімпії» та «Плеєлі». Галина Куніцька виступала й далі виступає зі своєю програмою в Польщі, інших країнах Європи, в Ізраїлі, США, Канаді й Австралії. Разом узявши — в більш як тридцяти країнах.

Галина Куніцька стала першою полькою, яка здобула Премію від публіки на Міжнародному фестивалі пісні в Сопоті, й першою перемогла на Міжнародному фестивалі гітів у Дрездені. Два рази посідала перше місце в організованому в Чикаго опитуванні про звання найпопулярнішої польської естрадної співачки[6].

Її сімнадцять вінілових дисків, у тому числі три золоті[7], розійшлися накладом понад мільйон примірників.

Нагороджена Лицарським хрестом Ордена Відродження Польщі, бронзовою і срібною медалями «За заслуги в культурі Gloria Artis». У 2015-му Галина Куніцька одержала премію «Золотий мікрофон Польського радіо» (Złoty Mikrofon Polskiego Radia) під час концерту на 52-му Державному фестивалі польської пісні в Ополе.

Творчість і суспільну роль Галини Куніцької охарактеризував видатний польський поет Збіґнєв Герберт у вірші «Даліда» (збірка «Епілог бурі»), описуючи ліричного героя — Пана Коґіто (дослівно — «пана Мислю»):

2015 року у видавництві «Otwarte» вийшла книжка Каміли Дрецької «Halina Kunicka. Świat nie jest taki zły» («Галина Куніцька. Світ не такий уже й поганий»).

• 1966 — Halina Kunicka — «Галіна Куніцька»
• 1967 — Panienki z bardzo dobrych domów — «Панянки з дуже порядних родин»
• 1970 — Orkiestry dęte (LP Pronit SXL 0594) — «Духові оркестри»
• 1971 — Ach, panie, panowie… — «Ах, жінки, чоловіки…»
• 1973 — W innym lesie, w innym sadzie — «В іншому лісі, в іншому саду»
• 1974 — Halina Kunicka — «Галіна Куніцька»
• 1977 — Od nocy do nocy — «Від ночі до ночі»
• 1978 — 12 godzin z życia kobiety — «12 годин із життя жінки»
• 1984 — Co się stało — «Що сталося»
• 1991 — Od nocy do nocy (the best of) — «Від ночі до ночі (найкраще)»
• 1999 — Halina Kunicka-Platynowa kolekcja-złote przeboje — «Галина Куніцька» — «Платинова колекція — золоті хіти»
• 2000 — Upływa szybko zycie — «Швидко минає життя»
• 2002 — Złota kolekcja: Od nocy do nocy — «Від ночі до ночі»
• 2009 — Swiat nie jest taki zły — «Світ не такий уже й поганий»

• «40 PIOSENEK — HALINA KUNICKA — ŚWIAT NIE JEST TAKI ZŁY»

Продюсер: «Muza 2CD PNCD1256A/B» — 2009

• CD1

Od nocy do nocy / Ach z tym by mi było prześlicznie / Marionetka / Lato czeka / Moja piosenka / Ballada o dobrej żonie / Co z nami bedzie po happy endzie / Piosenka z Bedekera / Czumbalalajka / Porzuceni narzeczeni / Tango dla najlepszych gości / Tarantella na niedziele / Jak kochać to kochać / Nigdy razem / Niech no tylko zakwitną jabłonie / Szkoda tych słów / Orkiestry dęte / Białe Zakopane / Zapomnisz kiedyś że to ja / Gwiazda miłości

• CD2

Moje serce jest wolne / Nikomu nie żal pięknych kobiet / Spóźniłam się na mój ślub / Pan Marcin śpi / Obudź się, serce moje / Uchroń mnie, Panie / Piosenka o Wicie Stwoszu / Mamo wyjdę przed dom / W innym lesie w innym sadzie / Synek jedzie na koniu drewnianym / Nie przechodźmy na czas letni / Dwanaście godzin z życia kobiety / Oj rzucić to wszystko / Fransoi Villon / Wiatr kołysze gałązkami / Ja w pierwszej dorosłej sukience / Czas małżeńskiej niepogody / Panienki z bardzo dobrych domów / Co się nażyłam / Co się stało z moją klasą

• Ach, kim jest ta pani 1974 — «Ах, хто ця пані»
• Ballada o dobrej żonie 1974 — «Балада про добру дружину»
• Co się stało z naszą klasą 1983 — «Що сталося з нашим класом»
• Czekaj mnie, wypatruj mnie 1974 — «Чекай мене, виглядай мене»
• Cztery pory roku 1973 — «Чотири пори року»
• Czumbalalajka 1970 — «Джумбалалайка»
• Francois Villon 1972 — «Франсуа Війон»
• Gwiazda miłości 1970 — «Зірка кохання»
• Jak kochać to kochać 1988 — «Як кохати, то кохати»
• Lato, lato, lato czeka … 1960 — «Літо, літо чекає»
• Marionetka 1967 — «Маріонетка»
• Moja piosenka 1967 — «Моя пісенька»
• Niech no tylko zakwitną jabłonie 1967 — «Хай-но тільки зацвітуть яблуні»
• Niepokój do wynajęcia 1977 — «Винаймається неспокій»
• Nikomu nie żal pięknych kobiet 1971 — «Нікому не жаль гарних жінок»
• Od nocy do nocy, na motywie filmu Noce i dnie — «Від ночі до ночі» (за мотивом фільму "Ночі і дні)
• Orkiestry dęte 1970 — «Духові оркестри»
• Pan Marcin śpi 1978 — «Пан Марцін спить»
• Panienki z bardzo dobrych domów 1967 — «Панянки з дуже порядних родин»
• Spóźniłam się na mój ślub 1978 — «Я запізнилася на свій шлюб»
• W innym lesie, w innym sadzie 1973 — «В іншому лісі, в іншому саду»
• Wiatr kołysze gałązkami 1970 — «Вітер колише галузками»
• Z Cyganką ślubu nie bierzcie 1969 — «Не беріть з циганкою шлюбу»
• Zabłyśnie dzień 1988 — «Заясніє день»
• Zapomnisz kiedyś, że to ja 1971 — «Колись забудеш, що це я»

• Озвучення пісень «Людина на людину» і «Біле танго» відповідно у телефільмі «Легкі на підмову дівчата» (1972) і у телесеріалі «Біле танго» (1981)
• Епізодична роль співачки у фільмі «Лунатики» (1960)
• Роль самої себе у музичному відеофільмі «Галина Куніцька вчора і сьогодні» (1988)
• Роль самої себе у телесеріалі «Твоє обличчя звучить знайомо» (2019, 12-та серія)

• Лицарський хрест Ордена Відродження Польщі; 2004, за видатні заслуги в мистецькій діяльності)[8]
• Відзнака «Заслужений для Варшави» (Odznaka Zasłużony dla Warszawy)
• Бронзова медаль «За заслуги в культурі Gloria Artis»; 2005[9]
• Премія «Золотий мікрофон Польського радіо» (Złoty Mikrofon Polskiego Radia), 2015
• Срібна медаль «За заслуги в культурі Gloria Artis»; 2017[10]

• Пісні у виконанні Галини Куніцької
• Фейсбукова сторінка Галини Куніцької