Галицинівка
Галици́нівка — село в Україні, у Мар'їнському районі Донецької області.
село Галицинівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Донецька область |
Район/міськрада | Покровський район |
Громада | Новогродівська міська громада |
Облікова картка | Галицинівка |
Основні дані | |
Засноване | 1888 |
Населення | 1111 |
Поштовий індекс | 85620 |
Телефонний код | +380 6278 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°06′02″ пн. ш. 37°26′45″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
133 м |
Водойми | р. Вовча |
Відстань до обласного центру |
36,2 км |
Відстань до районного центру |
25 км |
Найближча залізнична станція | Желанна |
Відстань до залізничної станції |
15,6 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 85620, с. Галицинівка, вул. Середи, 1а |
Сільський голова | Кравченко Сергій Миколайович |
Карта | |
Галицинівка | |
Галицинівка | |
Мапа | |
Загальні відомості
Відстань до райцентру становить близько 25 км і проходить автошляхом місцевого значення. Територія села межує з землями с. Мемрик Покровського району Донецької області.
У селі мешкає 1111 осіб.
Історія
Мало назви Олександерґоф, Олександрівка.
За даними на 1859 рік у власницькому селі Бахмутського повіту Катеринославської губернії мешкало 615 осіб (309 чоловічої статі та 306 — жіночої), налічувалось 58 дворових господарств, існувала православна церква, відбувалось 4 ярмарки на рік[1].
Станом на 1886 рік у колишньому власницькому селі Голицинівської волості мешкало 804 особи, налічувалось 123 дворових господарства, існували православна церква й школа[2].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1137 осіб (574 чоловічої статі та 563 — жіночої), з яких 1062 — православної віри[3].
У 1908 році в селі мешкало 1499 осіб (749 чоловічої статі та 750 — жіночої), налічувалось 193 дворових господарства[4].
Менонітська колонія заснована 1888 р. вихідцями з молочанських колоній. Менонітська община Мемрик.[5]
Див. також: Шахти Галицинівки
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1164 особи, з яких 521 чоловік та 643 жінки.[6]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1111 осіб.[7]
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[8]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 73,18 % |
російська | 26,73 % |
грецька | 0,09 % |
Відомі люди
Примітки
- Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 1021) (рос. дореф.)
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-59)
- рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Бахмутскаго уѣзда Екатеринославской губерніи съ приложеніемъ карты. Изданіе Екатеринославской Губерной Земской Управы. Екатеринославъ. Типографія Губернскаго земства. 1911, (код 20-1)
- Німці Росії(рос.)
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Донецька область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Донецька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.