Галіаскар Камал

Ґаліаскар Камал (російська версія імені - Галіаскар Галіакбарович Камалетдінов, тат. Галиәсгар Камал (Галиәсгар Галиәкбәр улы Камалетдинов, Ğaliəsgar Əliəkbər uğlı Qamaletdinov), нар. 25 грудня 1878 (6 січня 1879)(18790106), Казань пом. 8 червня 1933 року, там же) татарський письменник з мусульманською духовною освітою. Журналіст, видавець, класик нової татарської драматургії[3] і громадський діяч.

Галіаскар Камал
Народився 6 січня 1879(1879-01-06)[1]
Казань, Російська імперія
Помер 16 червня 1933(1933-06-16) (54 роки)
Казань, РСФРР, СРСР
Країна  Російська імперія
 СРСР
Місце проживання Будинок Галіаскара Камала[2]
Діяльність драматург, письменник, прозаїк, журналіст, перекладач
Мова творів татарська і російська
Жанр проза, вірші, п'єса
Брати, сестри Q58776905?
Діти Q13209055?
Нагороди

 Галіаскар Камал у Вікісховищі

У червні 1923 року одному з основоположників татарської драматургії і татарського театру Ґаліаскару Камалу (Камалетдінову) присвоєно почесне звання «Герой праці», трохи пізніше його нагородили званням народного драматурга Татарської АРСР[4].

Життєпис

Галіаскар Камал народився в родині кустаря в Казані. Дитинство провів у Нижній Масре — рідному селі матері (нинішній Арський район).

Навчався в казанському медресе «Госманія», 1889—1897 роках в медресе «Мухаммадія».

У 1901 році Ґаліаскар Камал випускав газету «Тәраккый» («Прогрес»), організував видавництво «Мәгариф» («Просвіта»). З 1906 року працював в газеті «Азат» («Свобода»), потім — «Азат халик» («Вільний народ»), де друкувалися статті, що пропагують ідеї марксизму.

Був видавцем і редактором сатиричного журналу «Яшен» («Блискавка», 1908—1909), працював у газеті «Йолдыз» («Зірка», 1907—1917).

Друкувався з 1900 року. Найважливіші твору: драма «Нещасний юнак» (1907, 2-й варіант), комедії «подарунка» (1908), «Коханка» (1911), «Таємниці нашого міста» (1911), «Банкрут» (1912, рос. переклад 1944) — різко бичували пороки колоніального російського суспільства. Після Жовтневого перевороту 1917 року Камал жив у Республіці Ідель-Урал, писав сатиричні вірші, співпрацював з газетами «Еш» («Праця»), «Кизил байрак» («Червоний прапор»).

Переклав татарською мовою «Ревізора» українського письменника Миколи Гоголя, «Грозу» московського письменника Алєксандра Островського і «На дні» Максима Горького.

Пам'ять

Література

  • Татарский энциклопедический словарь. — Казань: Институт Татарской энциклопедии АН РТ, 1998

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.