Гамалія Платон Якович
Плато́н Я́кович Гамалі́я (рос. Платон Яковлевич Гамалея, *18 (29) листопада 1766, с. Малютинці Лубенського полку — †7 (21) липня 1817, маєток Лисогори Борзнянського повіту Чернігівської губернії) — моряк, капітан-командор (1804), педагог, перекладач, учений, почесний член Петербурзької академії наук (1801), дійсний член Російської академії наук та Вільного економічного товариства (1808); кавалер орденів св. Анни 3-го (1798) і 2-го (1800) ступенів, св. Володимира 3-го ступеня (1811).
| Платон Якович Гамалія Платон Яковлевич Гамалея | |
|---|---|
 П.Я. Гамалія | |
| Народився |
18 (29) листопада 1766 с.Малютинці Лубенського полку |
| Помер |
7 (21) липня 1817 (50 років) маєток Лисогори Борзнянського повіту Чернігівської губернії |
| Країна |
 Російська імперія |
| Національність | Українець |
| Місце проживання | Російська імперія |
| Діяльність | моряк, педагог, перекладач, учений |
| Alma mater | Києво-Могилянська академія (1659—1817) |
| Учасник | Російсько-шведська війна |
| Військове звання | капітан-командор (1804) |
| Автограф |
 |
| Нагороди | ордени св. Анни 3-го (1798) і 2-го (1800) ступенів, св. Володимира 3-го ступеня (1811) |
Життєпис
Платон Гамалія походить зі старовинного козацько-старшинського роду Гамаліїв, народився 29(18) листопада 1766 року в селі Малютинці Пирятинської першої сотні Лубенського полку (нині село Пирятинського району Полтавської області) у родині бунчукового товариша Якова Галії та його дружини Катерини (у дівоцтві — Мандрик).
Навчався у Київській Академії та кронштадтському Морському корпусі (закінчив 1784 першим у випуску мічманом). Служив на Балтійському флоті, брав участь у Російсько-шведській війні (1788—1790), після чого переведений до Морського корпусу. Там від 1791 року виконував обов'язки ротного командира й викладача, від 1795 — інспектора класів. Автор підручників і розвідок з математики, механіки, фізики, навігації і судноводіння, теорії кораблебудування, історії флоту тощо. Серед його вихованців — Михайло Лазарєв.
1805 року призначений членом Державного адміралтейства. 1809 року був у тривалій відпустці через хворобу. 1811 року увільнений від посади (з винагородженням посиленим пенсіоном), повернувся до України, де прожив останні роки свого життя.
П. Я. Гамалія помер 21(9) липня 1817 року в маєтку Лисогори Борзнянського повіту Чернігівської губернії (нині село Ічнянського району Чернігівської області).
1805 року ім'ям Платона Гамалії російський мореплавець Іван Крузенштерн назвав ріг на острові Хонсю в Японському морі, а у 1966 році на його честь було названо скелю Гамалія в Антарктиді, на Землі Королеви Мод.
Джерела
- Усенко П. Г. Гамалія (Гамалея) Платон Якович, ст. Енциклопедія історії України. — Т. 2. — К.: Наукова думка, 2002. — С. 47.
- Російський біографічний словник (онлайн-версія)
- Общий морской список. — Ч. 3. — СПб., 1890. (рос.)
- Сотниченко В. Гамалея Платон Яковлевич // в кн. Русский биографический словарь. — СПб., 1914.
- Масленников Б. Морская карта рассказывает. — М., 1986. (рос.)
- https://web.archive.org/web/20160304195230/http://www.ukrainians-world.org.ua/ukr/peoples/0a8a17dbdf792db9/
- http://www.ukma.kiev.ua/ua/general/history/professors/gamali_p/index.php
Посилання
- Гамалія Платон Якович // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.