Ганс фон Безелер

Ганс Гартвіг Безелер, з 27 січня 1904 року — фон Безелер (нім. Hans Hartwig von Beseler; 27 квітня 1850, Грайфсвальд — 20 листопада 1921, Потсдам) — німецький військовий діяч, генерал-полковник. Кавалер ордена Pour le Mérite з дубовим листям.

Ганс фон Безелер
нім. Hans Hartwig von Beseler
Народився 27 квітня 1850(1850-04-27)[1][2][3]
Грайфсвальд[1]
Помер 20 грудня 1921(1921-12-20)[1][2][3] (71 рік)
Бабельсберг, Потсдам, Вільна держава Пруссія, Веймарська республіка, Німецький рейх
Поховання
Інваліденфрідгоф : 
Країна  Німеччина
Діяльність офіцер, політик
Знання мов німецька
Учасник французько-прусська війна і Перша світова війна
Роки активності з 1868
Посада member of the Prussian House of Lordsd
Військове звання генерал-полковник
Партія Вільна консервативна партія
Батько Georg Beselerd
Нагороди
Орден «Pour le Mérite» з дубовим листям (Пруссія)
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
Кавалер лицарського хреста ордена Франца Йосифа
Орден дома Гогенцоллернів
Великий Хрест ордена Червоного орла

Біографія

Син доктора права Георга Безелера. У 1868 році вступив на службу в Прусську армію, брав участь у Франко-пруській війні. У 1888 році отримав посаду при генеральному штабі, в 1898-1899 роках командував полком, в 1899 році став оберквартирмейстером, в 1903 році отримав командування дивізією, в 1904 році став генеральним інспектором інженерних військ і фортець, в 1911 році вийшов у відставку.

В 1914 році призваний на службу у зв'язку з початком Першої світової війни і очолив 3-й резервний корпус. Керував облогою бельгійського міста Антверпен, яке зайняв 10 жовтня 1914 року. Потім був командувачем 4-го корпусу німецької армії в програній битві на Ізері.

Навесні 1915 року переведений на Східний фронт, де очолив 3-й резервний корпус в складі 10-ї армії. 10 травня його війська застосували бойові гази проти V Сибірського корпусу 2-ї армії. 20 серпня того ж року війська під його командуванням взяли Новогеоргієвськ. З 27 серпня 1915 по листопад 1918 року був німецьким військовим генерал-губернатором Королівства Польського з місцеперебуванням у Варшаві; намагався, досягнувши лише незначних успіхів, сформувати польський національний уряд і парламент під німецьким заступництвом, а також створити польську армію, що діяла б під німецьким контролем. 4 жовтня 1916 року прийняв декрет про примусову працю всіх поляків чоловічої статі у віці від 18 до 45 років.

Комп'єнське перемир'я і Листопадова революція поклали край правлінню Безелера, і після проголошення незалежності Польщі німецький генерал-губернатор разом з німецькими окупаційними військами покинув країну. На батьківщині піддався жорсткій критиці з боку націоналістів за «ліберальне» управління окупованими територіями.

Звання

Нагороди

Вшанування
  • На честь генерала була написана після «Слався, генерал фон Безелер» (Heil, General von Beseler).
  • Західна батарея берегової оборони морського корпусу «Фландрія» отримала почесну назву «Безелер».

Посилання

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #133571262 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Filmportal.de — 2005.
  3. Енциклопедія Брокгауз
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.