Гардишівська сільська рада (Бердичівський район)

Відповідно до перепису населення СРСР, на 17 грудня 1926 року чисельність населення ради становила 1 226 осіб, з них за статтю: чоловіків — 573, жінок — 653; за етнічним складом: українців — 1 054, поляків — 170, чехів — 2. Кількість домогосподарств — 270[2].


Гардишівська сільська рада
Основні дані
Країна  СРСР УРСР
 Україна
Область Житомирська округа
Бердичівська округа
Вінницька область
Житомирська область
Район Янушпільський район
Бердичівський район
Адм. центр с. Гардишівка
Утворена 1923 року
Ліквідована 17 липня 2020 року
Код КОАТУУ 1820881800
Облікова картка Гардишівська сільська рада 
Склад
Кількість членів 12
Голова ради Мазур Ольга Миколаївна
Територія та населення
Площа 20,901 км²
Населення 908
Густота 43,44 осіб/км²
Населені пункти 2
Контактні дані
Адреса вул. Гагаріна, 8, с. Гардишівка, Бердичівський р-н, Житомирська обл., 13345
Гардишівська сільська рада (раніше Гарнишівська сільська рада) — колишня адміністративно-територіальна одиниця та орган місцевого самоврядування у Янушпільському і Бердичівському районах Житомирської і Бердичівської округ, Вінницької й Житомирської областей Української РСР та України з адміністративним центром у с. Гардишівка.

Населені пункти

Сільській раді були підпорядковані населені пункти:

Населення

Кількість населення ради, станом на 1923 рік, становила 1 221 особу, кількість дворів — 240[1].

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 960 осіб, з яких 407 чоловіків та 523 жінки[3], постійне населення — 965 осіб[4].

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 930 осіб[5], постійне населення — 908 осіб[4].

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[6]

МоваВідсоток
українська 95,70 %
російська 4,30 %

Склад ради

Рада складалася з 12 депутатів та голови.

Керівний склад сільської ради

ПІБОсновні відомостіДата обранняДата звільнення
Воронкін Аркадій Олександрович Сільський голова, 1957 року народження 26.03.2006 31.10.2010
Мазур Ольга Миколаївна Сільський голова, 1966 року народження, освіта незакінчена вища, позапартійна 31.10.2010

Примітка: таблиця складена за даними джерела[7]

Історія

Створена 1923 року в складі с. Гардишівка та хуторів Вернигород, Костопальня, Крещука, Плакса Озадівської волості Житомирського повіту Волинської губернії. 24 серпня 1923 року, відповідно до рішення Волинської ГАТК № 4 «Про зміни границь в межах округів, районів ісільрад», х. Вернигород передано до складу Озадівської сільської ради, х. Плакса — до складу Лісово-Слобідської сільської ради Янушпільського району. Станом на 1 жовтня 1941 року хутори Костопальня та Крещука не перебувають на обліку населених пунктів[8].

Станом на 1 вересня 1946 року сільська рада входила до складу Бердичівського району Житомирської області, на обліку в раді перебувало с. Гардишівка[9].

11 серпня 1954 року, внаслідок виконання указу Президії Верховної ради УРСР «Про укрупнення сільських рад по Житомирській області», до складу ради включене с. Кустин ліквідованої Кустинської сільської ради Бердичівського району[8].

Станом на 1 січня 1972 року сільська рада входила до складу Бердичівського Житомирської області, на обліку в раді перебували села Гардишівка та Кустин[10].

Знята з обліку 17 липня 2020 року; територію та населені пункти ради, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України 711-р від 12 червня 2020 року «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області», включено до складу новоствореної Райгородоцької сільської територіальної громади Бердичівського району Житомирської області[11][12].

Входила до складу Янушпільського (7.03.1923 р.) та Бердичівського (28.06.1939 р.) районів[8].

Примітки

  1. Матеріали з адміністративно-територіального поділу Волинської губернії 1923 року. http://history.org.ua/ (російська). Житомир. 1923. с. 160. Процитовано 11 листопада 2021.
  2. Список населених пунктів Бердичівської округи (Попередні дані Всесоюзного перепису населення 17-XII 1926 р.). http://history.org.ua/. Бердичів. 1927 р. с. 202. Процитовано 2 грудня 2021.
  3. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  4. Населення Житомирської області. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 5 листопада 2021.
  5. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  6. Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  7. rada.gov.ua
  8. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки.. http://resource.history.org.ua/ (українська). Упор. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Житомир, видавництво «Волинь». 2007. с. 64, 319, 326, 407, 516, 549. Процитовано 11 листопада 2021.
  9. Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 вересня 1946 року. https://archive.org/. 1947. с. 165. Процитовано 11 листопада 2021.
  10. Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 січня 1972 року. http://history.org.ua/. 1973. с. 131. Процитовано 11 листопада 2021.
  11. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області. https://zakon.rada.gov.ua/. Процитовано 30 грудня 2020.
  12. Облікова картка. Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 11 листопада 2021.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.