Гастриксин
PGC (англ. Progastricsin) – білок, який кодується однойменним геном, розташованим у людей на короткому плечі 6-ї хромосоми.[3] Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 388 амінокислот, а молекулярна маса — 42 426[4].
Послідовність амінокислот
| 10 | 20 | 30 | 40 | 50 | ||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| MKWMVVVLVC | LQLLEAAVVK | VPLKKFKSIR | ETMKEKGLLG | EFLRTHKYDP | ||||
| AWKYRFGDLS | VTYEPMAYMD | AAYFGEISIG | TPPQNFLVLF | DTGSSNLWVP | ||||
| SVYCQSQACT | SHSRFNPSES | STYSTNGQTF | SLQYGSGSLT | GFFGYDTLTV | ||||
| QSIQVPNQEF | GLSENEPGTN | FVYAQFDGIM | GLAYPALSVD | EATTAMQGMV | ||||
| QEGALTSPVF | SVYLSNQQGS | SGGAVVFGGV | DSSLYTGQIY | WAPVTQELYW | ||||
| QIGIEEFLIG | GQASGWCSEG | CQAIVDTGTS | LLTVPQQYMS | ALLQATGAQE | ||||
| DEYGQFLVNC | NSIQNLPSLT | FIINGVEFPL | PPSSYILSNN | GYCTVGVEPT | ||||
| YLSSQNGQPL | WILGDVFLRS | YYSVYDLGNN | RVGFATAA |
| PGC | |||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 |
|||||||||||||||||
| |||||||||||||||||
| Ідентифікатори | |||||||||||||||||
| Символи | PGC, PEPC, PGII, gastricsin, progastricsin (pepsinogen C), progastricsin | ||||||||||||||||
| Зовнішні ІД | OMIM: 169740 MGI: 98909 HomoloGene: 55669 GeneCards: PGC | ||||||||||||||||
| |||||||||||||||||
| Шаблон експресії | |||||||||||||||||
 | |||||||||||||||||
| Більше даних | |||||||||||||||||
| Ортологи | |||||||||||||||||
| Види | Людина | Миша | |||||||||||||||
| Entrez |
|
| |||||||||||||||
| Ensembl |
|
| |||||||||||||||
| UniProt |
|
| |||||||||||||||
| RefSeq (мРНК) |
|
| |||||||||||||||
| RefSeq (білок) |
|
| |||||||||||||||
| Локус (UCSC) | Хр. 6: 41.74 – 41.75 Mb | Хр. 17: 47.73 – 47.73 Mb | |||||||||||||||
| PubMed search | [1] | [2] | |||||||||||||||
| Вікідані | |||||||||||||||||
| |||||||||||||||||
Кодований геном білок за функціями належить до гідролаз, протеаз, аспартилових протеаз. Задіяний у такому біологічному процесі, як альтернативний сплайсинг. Секретований назовні.
Література
- The status, quality, and expansion of the NIH full-length cDNA project: the Mammalian Gene Collection (MGC).. Genome Res. 14: 2121 — 2127. 2004. PubMed DOI:10.1101/gr.2596504
- Athauda S.B.P., Tanji M., Kageyama T., Takahashi K. (1989). A comparative study on the NH2-terminal amino acid sequences and some other properties of six isozymic forms of human pepsinogens and pepsins.. J. Biochem. 106: 920 — 927. PubMed DOI:10.1093/oxfordjournals.jbchem.a122952
- Moore S.A., Sielecki A.R., Chernaia M.M., Tarasova N.I., James M.N.G. (1995). Crystal and molecular structures of human progastricsin at 1.62-A resolution.. J. Mol. Biol. 247: 466 — 485. PubMed DOI:10.1006/jmbi.1994.0154
- Khan A.R., Cherney M.M., Tarasova N.I., James M.N. (1997). Structural characterization of activation 'intermediate 2' on the pathway to human gastricsin.. Nat. Struct. Biol. 4: 1010 — 1015. PubMed DOI:10.1038/nsb1297-1010
- Hayano T., Sogawa K., Ichihara Y., Fujii-Kuriyama Y., Takahashi K. (1988). Primary structure of human pepsinogen C gene.. J. Biol. Chem. 263: 1382 — 1385. PubMed
- Foltmann B., Jensen A.L. (1982). Human progastricsin. Analysis of intermediates during activation into gastricsin and determination of the amino acid sequence of the propart.. Eur. J. Biochem. 128: 63 — 70. PubMed
Примітки
- Human PubMed Reference:.
- Mouse PubMed Reference:.
- HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:8890 (англ.). Процитовано 6 вересня 2017.
- UniProt, P20142 (англ.). Процитовано 6 вересня 2017.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.