Гендерна лінгвістика

На сьогодні у лінгвістичній літературі відсутнє послідовне вживання терміну «ґендер». Поняття ґендеру було вилучено з лінгвістичного контексту і перенесено у дослідницьке поле інших наук ― соціальної філософії, соціології, історії, а також у політичний дискурс. Коли ґендерні дослідження одержали статус міждисциплінарного напряму, це поняття почало позначати соціостатеві характеристики статі, на відміну від власне біологічних (генетико-морфологічних, анатомічних, фізіологічних), — із властивими їй характеристиками способу життя, поведінки, намірів, прагнень тощо. Ґендер стосується не тільки жінок або чоловіків як окремих індивідів, а й характеризує відносини між ними як соціально-демографічними групами та ґендерні відносини у цілому — те, як реалізуються соціальні ролі жінок і чоловіків, дівчат та хлопців, як вони соціально вибудовуються.

Хоча термін «ґендер» визнається більшістю дослідників, існує ряд труднощів, які виникають при читанні спеціальної літератури, що пов'язана з деякими розбіжностями в розумінні ґендеру і відносною новизною цього поняття. У вітчизняному мовознавстві використовуються терміни: «ґендер», «стать», «соціальна стать», «соціокультурна стать», «статевий диморфізм», «статево-рольова диференціація», «біосоціальні характеристики людини», «біокультурні характеристики людини».

Функціонування термінологічних одиниць у лінгвістиці виявляє такі особливості:

• значна частина праць, присвячених статево-рольовій диференціації суспільства і пов'язаним із нею процесам, написана до виникнення терміну ґендер і оперує поняттями sex, sexus (на позначення статі людини) навіть у тих випадках, коли мова йде про соціальні аспекти взаємодії статей;

• термін «ґендер» виник в англомовному просторі і є англійським омонімом граматичної категорії роду, що в ряді випадків призводить до неясностей саме в лінгвістичному описі англійською мовою;

• ряд вчених дотримується старих понять, користуючись термінами sex bias, sex role (гендерна роль), sex difference (статеві відмінності) та іншими, включаючи, однак, у свої міркування положення про соціальну й культурну значимість статі. У багатьох англомовних працях обидва поняття використовуються паралельно. Помітна і протилежна тенденція: прагнення замінити слово стать (sexus) новим терміном. Особливо це стосується праць, час створення яких збігається з виникненням поняття «ґендер»;

• неясності виникають у залежності від мови, якою написане дослідження, а також при перекладі іншомовних робіт українською. Так, у німецькій мові поряд з поняттям Gender використовуються німецькі номінації Geschlecht (стать), das soziale Geschlecht (соціальна стать). Більшому розкриттю питання не сприяє зростаючий потік перекладів з англійської на українську, де англійське співвідношення sex ― gender виявляється не цілком відповідним українському розумінню аналогічних понять: в українській мові пара «секс ― стать» виявляється не адекватною англійському sex ― sex, що звільняє слово «стать» від натуралістичних змістів, і саме цей факт в англомовному науковому дискурсі став однією з причин введення до обігу терміна gender. З іншого боку, в західних країнах протягом останніх років намітилася виразна тенденція, навіть поза науковим дискурсом, до витиснення номінації sex у значенні «стать» і заміни її словом gender з метою політичної коректності;

• при виборі термінології має значення також концептуальна позиція автора чи авторки. Так, вчені біодетерміністського напрямку, що наполягають на існуванні фізіологічно і психічно зумовлених розбіжностей у мовній здатності чоловіків і жінок, застосовують традиційне позначення статі, хоча й у їхніх роботах зустрічається поняття ґендеру;