Генрих Брунер

Генрих Брунер народився 21 червня 1840 у Вельсі у Верхній Австрії. Після навчання в університетах Відня, Геттінгена і Берліна він у 1865 почав читати у Відні історію німецького права, в 1868 був обраний ординарним професором у Лемберзі, в 1870 — в Празі. З 1873 зайняв кафедру історії німецького права у Берлінському університеті.

З 1872 Брунер присвятив себе насамперед вивченню ранніх правових норм і установ франків і споріднених до них народів Західної Європи. Дослідження Брунера мали визначне значення для історії німецького, франкського, норманського та англо-норманського права. Він також став видатним науковцем у галузі сучасного йому німецького права. Брунер став членом Берлінської академії наук у 1884 та у 1886, після смерті Г.А. Вайца став головним редактором видання Leges Monumenta Germaniae Historica.

Його твір "Die Entstehung der Schwurgerichte" (Берлін, 1872), в якому Брунер на підставі джерел встановив наступний історичний зв'язок між англійським журі та інститутами франкського процесу, занесеними до Англії норманами, створив епоху в науці. Головна його праця — "Deutsche Rechtsgeschichte" (том I, Лейпциг, 1887) — входила до складу "Systematisches Handbuch der deutschen Rechtswissenschaft", що видавався Біндингом. У 1863 — 1864 Брунер виступав і на політичній ниві, і усно, і письмово захищав першість Пруссії в Німеччині.

• "Die Entstehung der Schwurgerichte" (Берлін, 1872);
• "Zeugen und Inquisitionsbeweis der karolingischen Zeit" (Відень, 1866);
• "Das anglonormännische Erbfolgesystem, nebst einem Excurs über die älteren normännischen Coutumes" (Лейпциг, 1869);
• "Zur Rechtsgeschichte der römischen und germanischen Urkunde" (Берлін, 1880);
• "Deutsche Rechtsgeschichte" (Лейпциг, 1887—1892);
• "Mithio und Sperantes" (Берлін, 1885);
• "Die Landschenkungen der Merowinger und Agilolfinger" (Берлін, 1885);
• "Das Gerichtszeugnis und die fränkische Königsurkunde" (Берлін, 1873);
• "Forschungen zur Geschichte des deutschen und französischen Rechts" (Штутгарт, 1894);
• "Grundzüge der deutschen Rechtsgeschichte" (Лейпциг, 1901).