Геологія Чилі
Територія Чилі розташована в межах Андського геосинклінального складчастого поясу. Анди в країні розділяють на основний хребет Анд і прибережний хребет. Виділяють ґрабен Центральної долини. На півдні країни — Патагонська Кордильєра та Магелланів передовий прогин.
Геологічна будова
Фундамент Головної Кордильєри складений піщано-глинистими метаморфізованими утвореннями нижнього палеозою, які перекриті кислими ефузивами верхнього палеозою та червонокольоровими товщами. Всі породи інтрудовані гранітами пермі. На східних схилах відклади палеозою трансгресивно перекриті міогеосинклінальними піщано-глинистими і карбонатними породами юри — нижьої крейди. Мезозойські евгеосинклінальні відклади західних схилів мають велику кількість вулканітів основного складу. Головна епоха складчастості — альпійська, з інтенсивною андською тектонічною фазою. У Головній Кордильєрі зосереджені головні родовиища мідно-молібденових та золото-срібних руд, відомі родовища сірки та залізних руд.
На заході Берегової Кордильєри вздовж узбережжя оголюються метаморфічні комплекси та офіоліти нижнього палеозою. Породи верхнього палеозою — слабкометаморфізовані товщі морський глинистих відкладів, поширені граніти і габро. Породи палеозою незгідно перекриті вапняково-лужними андезитами і піщано-глинистими гірськими породами верхнього тріасу — нижньої крейди. У північній частині переважають червоноколірні гірські породи цього періоду. В юрі та ранній крейді впровадилися гранітні інтрузії. У пізній крейді — палеогені утворилися товщі континентальних андезитів, а на окремих ділянках вузької прибережної смуги розвинені морські відклади верхньої крейди — палеогену. Головна епоха складчастості — герцинська (кінець девону — початок тріасу). У Береговій Кордильєрі відомі родовища вугілля, марганцевого, мідного і свинцево-цинкового залізняку, благородних металів.
Ґрабен Центральної долини складений відкладами юри і крейди, інтрузивами верхньої крейди, морськими і континентальними породами неогену-плейстоцену. До відкладів плейстоцену приурочені унікальні родовищ нітратів, літію, борної сировини. Вздовж східного борту ґрабена простягається ланцюг вулканів плейстоценового і четвертинного періоду, з діяльністю яких пов'язані родовища самородної сірки. Сучасний рельєф північного і центрального Чилі зумовлений вертикальними рухами в міоцені-голоцені.
У Патагонській Кордильєрі, яка на півдні змінює своє меридіональне простягання на широтне (Вогняна Земля), поширені метаморфічні породи палеозою і гранітоїди юри-крейди (Патагонський батоліт). Великої потужності досягають верхньомезозойсько-кайнозойські моласи, порфірити і породи флішу. Відмічаються незвичайні для Центральних Анд мезозойські офіолітові комплекси.
Складчаста споруда Патагонської Кордильєри, що піднімалася в олігоцені, примикає до асиметричного Магелланового передового прогину, виконаного морськими осадовими породами мезозою і кайнозою. У Патагонській Кордильєрі виявлені родовища свинцево-цинкових і мідних руд, золота. До мезозойських відкладів передового прогину приурочені нафтові і нафтогазові родовища, до палеогенових — поклади бурого вугілля.
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.