Георгій Харпак

Гео́ргій Харпа́к (фр. Georges Charpak, Жорж Шарпак; 1 серпня 1924, Дубровиця (нині Рівненська область) — 29 вересня 2010, Париж) — французький фізик українського єврейського походження. Лауреат Нобелівської премії з фізики (1992) — за розвиток нових детекторів елементарних частинок, винахід так званих «камер Шарпака». Крім Нобелівської премії Ж. Шарпак був 1971 року відзначений нагородою Європейського фізичного товариства – премією Рікарда (заснована 1971 для заохочення медиків та тих, хто сприяє розвитку медицини).

Жорж Шарпак
фр. Georges Charpak
Georges Charpak
Народився 1 серпня 1924(1924-08-01)
Дубровиця, Волинське воєводство, Польща (нині Рівненська область, Україна)
Помер 29 вересня 2010(2010-09-29) (86 років)
Париж, Франція
Громадянство  Польща→ Франція
Національність український єврей
Діяльність фізик, письменник, учасник французького Руху Опору
Галузь Ядерна фізика та фізика елементарних частинок
Відомий завдяки камера Шарпака
Alma mater Гірнича школа Парижа, Колеж де Франс
Знання мов французька[1]
Заклад CNRS, ESPCI ParisTech, CERN
Учасник Друга світова війна
Членство Французька академія наук, Національна академія наук США[2], Австрійська академія наук, Російська академія наук і Паризька медична академія
Magnum opus Q3025405?
У шлюбі з Dominique Vidald
Нагороди Нобелівська премія з фізики (1992)

Життєпис

Народився у містечку Дубровиця Волинського воєводства Польщі (нині Рівненської області України), у єврейській сім'ї.

Перші роки життя прожив тут само, серед звичайних українських селян, про що він окремо згадував у спогадах дитинства. Батьки: Мотл Харпак (згодом Моріс Шарпак) та Хана Шапіро (згодом Анна Шапіро).

На початку 1930-х його родина виїхала спочатку до Варшави (семилітній Георгій травмував ногу і лікар порадив батькам звернутися до фахівців у Варшаві), потім пошуки кращої долі змусили родину виїхати до Палестини, згодом родина емігрувала до Франції[3].

19-річний Жорж Шарпак (так його ім'я читалося за правилами французької мови) вступив до Руху Опору.

1944 — потрапив до нацистського концентраційного табору Дахау, де зміг вижити завдяки знанню кількох мов. Був звільнений у 1945.

1946 — отримав громадянство Франції.

1947 — закінчив Гірничу школу Парижа. Навчаючись у Колеж де Франс, відвідував лекції фізика Фредерік Жоліо-Кюрі.

З 1959 починає працювати в Європейському центрі ядерних досліджень (CERN).

За розроблення детектора елементарних часток у 1992 удостоєний Нобелівської премії в галузі фізики.

Член Французької Академії наук, почесний доктор 4 університетів, зокрема почесний доктор Женевського університету, професор кафедри Жоліо-Кюрі і Вищої школи фізики та хімії в Парижі.

Знаний в Англії як Джордж Чарпак, у Франції — Жорж Шарпак.

Серед нагород вченого, зокрема, премія Європейського фізичного товариства.

Про свою батьківщину Україну Ж. Шарпак відгукується в інтерв'ю та спогадах.

Його молодший брат — французький кіноактор і режисер Андре Шарпак (фр. André Charpak, народ. 1930).

Спогади

Жорж Шарпак. Спогади вигнанця, фізика, громадянина світу — перекладено за виданням: Georges Charpak. MÉMOIRES d’un déraciné, physicien et citoyen du monde. Éditions Odile Jacob, Paris, 2008, 2010 / ISBN 978-2-7381-2406-7[4]

Див. також

Примітки
  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. NNDB — 2002.
  3. Як нобелівського лауреата з Полісся переслідувала «згубна коханка». ВВС Україна. 1 серпня, 2017 рік.
  4. «Світ мого дитинства там, де я був Грицем Харпаком», – визнавав у спогадах фізик Ж.Шарпак, згадуючи своє волинське дитинство

Література

Посилання
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.