Скерневиці

Скерневиці (пол. Skierniewice) місто на правах повіту в Лодзькому воєводстві, розташоване на річці Скерньовці.

Скерневиці
пол. Skierniewice
Q8665676? прапор
Основні дані
51°58′00″ пн. ш. 20°08′00″ сх. д.
Країна  Польща
Регіон Лодзьке воєводство
Столиця для Скерневицький повіт і Ґміна Скерневіце
Засновано XIII ст.
Площа 32,89 км²
Населення 48622 (2011)[1]
· густота 1488 (2008[2]) осіб/км²
Висота НРМ 138 м
Міста-побратими Гера (1965)[3]
Телефонний код (48) 46
Часовий пояс CEST, UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів ES, ESK
GeoNames 759123
OSM 224458 ·R (Лодзинське воєводство)
SIMC 0976942
Поштові індекси 49300
Міська влада
Адреса Rynek 1, 96-100 Skierniewice
Мер міста Krzysztof Jażdżykd
Вебсайт www.skierniewice.net.pl
Мапа


 Скерневиці у Вікісховищі

Історія

Місто засноване в XIII ст., статус міста від 1457 року.

У міському кінотеатрі під час окупації певний час працював Павло Шандрук.

До Скерневиць також було переведено радянських військовополонених (серед яких було багато українців) з Шталагу 319 у Холмі. 15 травня 1944 р. з Холма до Скерневиць перевезено останніх полонених. Табір у Скірневицях зводився впродовж березня-квітня 1944 р. на вул. Белянській (Bielańska,) поблизу від лісопилки на площі 0,7 га. Спочатку тут збудовано примітивні землянки, а потім 3 бараки для полонених розміром 30х7 м. У віллі, розташованій неподалік, містилася комендатура і вартівня. Втекти звідси було важко, табір стерегли солдати Вермахту та гестапівці. Умови життя були дуже важкими. Панувала величезна смертність. Померлих вночі вивозили і ховали у розташованому поблизу лісі. Окрім важких умов харчування в’язнів мордували важкою працею над зведенням фортифікаційних рубежів над р. Равкою. Табір існував до серпня 1944 р., коли в’язнів евакуйовано у західному напрямку. До січня 1945 р. у таборі утримували варшавських повстанців, партизанів та польських військовополонених з 1-ї армії Війська Польського[4].

На Вокзальній площі у Скерневицях у листопаді 2020 р. відкрили пам’ятник під назвою «Перед Варшавською битвою – Скерневиці 1920-2020». Він вшановує народи, які підтримали польську армію в боротьбі проти більшовиків 1920 року. На монументі, розробленому професором Каролем Бадиною, представлені маршал Юзеф Пілсудський, український полководець Симон Петлюра, прем’єр-міністр Угорщини Пал Телекі та військовий радник штабу польської армії, а пізніше президент Франції Шарль де Голль[4].

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][5]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 23296 4658 16391 2247
Жінки 25326 4177 15636 5513
Разом 48622 8835 32027 7760

Населення за роками:

Відомі люди

Померли

Примітки

  1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [недоступне посилання відсутня історія]
  3. https://www.gera.de/sixcms/detail.php?id=17950
  4. Парнікоза, Іван. Скерневіце м. Прадідівська слава. Українські пам’ятки (українська). М. Жарких. Процитовано 17.08.2020 р..
  5. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
  6. Strutyński Juliusz (пол.)

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.