Гладуш Іван Дмитрович

Іван Дмитрович Гладуш (нар. 24 липня 1929(19290724) 6 грудня 2018) — український державний діяч. Міністр внутрішніх справ Української РСР. Генеральний директор Національного музею «Чорнобиль». Депутат Верховної Ради Української РСР 10 та 11 скликань у 1983—1990 р. Член ЦК КПУ в 1986—1991 р. Генерал внутрішньої служби України (2010).[1]

Гладуш Іван Дмитрович
Народився 24 липня 1929(1929-07-24)
Мишурин Ріг, Верхньодніпровський район, Дніпропетровська округа, Українська СРР, СРСР
Помер 6 грудня 2018(2018-12-06) (89 років)
Київ
Країна  СРСР
 Україна
Діяльність політик
Знання мов російська
Посада Міністерство внутрішніх справ України
Військове звання Генерал внутрішньої служби України
Партія КПРС
Нагороди
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Іменна вогнепальна зброя

Біографія

Народився 24 липня 1929 року у селі Мишурин Ріг на Дніпропетровщині. У 1951 році закінчив Дніпропетровський автотранспортний технікум, згодом Московський машинобудівний інститут та Київську вищу школу МВС СРСР.

З 1951 року — старший державтоінспектор, заступник начальника, начальник відділу державтоінспекції, заступник начальника управління охорони громадського порядку.

Член КПРС з 1952 року.

У 1968—1974 роках — начальник Управління внутрішніх справ МВС УРСР Дніпропетровської області.

У 1969 році брав участь в затриманні дніпропетровського серійного маніяка Олександра Берлізова, який працював комсомольським вожаком на Південмаші, очолював групу комсомольців які ж його і шукали (розстріляний в 1972 році).

У 1974—1977 роках — начальник Управління внутрішніх справ МВС УРСР Донецької області.

З 1977 року — заступник міністра, з 1978 року — 1-й заступник міністра внутрішніх справ Української РСР.

15 червня 1982 — 26 липня 1990 року — міністр внутрішніх справ Української РСР. Один із основних організаторів ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. У 1987 році оприлюднив брехливі висновки щодо могил у Биківні, де стверджувалося, що в них поховані жертви нацизму, а не сталінських репресій.[2]

З 1990 року — на пенсії. З 1990 — генеральний директор Національного музею «Чорнобиль».

Помер 6 грудня 2018 року[3].

Нагороди та відзнаки

Примітки

  1. Указ Президента України від 20 серпня 2010 року № 847/2010 «Про присвоєння спеціальних звань»
  2. http://tyzhden.ua/History/60708 Кіпіані В. Биківня «за першою категорією». «Тиждень», 24 вересня 2012 р.
  3. Не стало екс-міністра МВС України, перші подробиці
  4. Указ Президента України від 7 травня 1997 року № 397/97 «Про нагородження відзнакою Президента України "Іменна вогнепальна зброя"»
  5. Указ Президента України від 21 липня 1999 року № 910/99 «Про нагородження відзнакою Президента України - орденом "За заслуги"»
  6. Указ Президента України від 20 липня 2004 року № 828/2004 «Про нагородження І. Гладуша орденом князя Ярослава Мудрого»
  7. Указ Президента України від 12 грудня 2008 року № 1156/2008 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС»
  8. Легендарному Міністрові внутрішніх справ України Івану Гладушу виповнилося вісімдесят // Сайт МВС України, 24.07.2009

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.